Inömuri: традиція роботи і кицька Bashny.Net

У нашій культурі не прийнято спати вдома (перманент або тимчасовий) За винятком пляжу або паркових зон, де не заборонено лежати на газоні, тільки тварин і немовлят під контролем дорослих дозволяють заспати зовні. Однак не припустимо, що спати в місті є безсмертним актом в будь-якій культурі.

У культурі японських міст є феномен індемури, який перекладається як «присутній і спальний». Inemuri - практика денний сну в громадських місцях (транспорт, зустріч, робоче місце). На відміну від нашого суспільства, японська заохочує inemuri, оскільки мова йде про те, що людина трохи спить вдома і наполегливо працює.





вемури (е, "перевага і сон") – практика денний сну на роботі, в громадському транспорті та інших громадських місцях. Згідно з японськими традиціями, не забороняється, але, навпаки, заохочується суспільством, будучи ознакою того, що людина не спить багато, тому що він працює дуже важко. Виняток становлять ті, які загрожують безпеці держави.

Довгий час роботи і стресу не може сприяти здоров'ю, тому короткі періоди сну можуть з'являтися розум і допомогти уточнювати ідеї. В ідеалі цей сон повинен тривати не менше декількох хвилин, а 20-30 хвилинний період сну в середині дня може бути дуже приємним. вемури Це легкий сон, від якого дуже легко прокидати.

Вважається, що свого роду тихий час на робочому місці (дотримання вертикальної позиції) є ознакою сумлінної роботи, тому японський білий нашийник зіткнувся з проблемою абсолютно іншого роду: як бути більш чуйним для імітації inemuri, так що бос вірить в їх передбачуваний старан.

У Японії людина, яка падає на вулицю або в метро, не викличе будь-яку засуду. Люди лікують цю ситуацію з розумінням, суспензією та навіть повагою. Японці не розглядають цю поведінку, тому що після короткого сну людина починає працювати краще. Сонечко під час інемурі повинен продемонструвати соціальний внесок, іншими словами, людина може спинитися на автобусі, сидячи на стільниці зустрічі, щоб поява його участі в акції.

Під час інемури соціальний статус має велике значення. Так, якщо підлегл спить перед босом, то це неприпустимо, якщо бос спить перед його підлеглами, то нічого не виправда. До речі, багато японських людей часто просто імітують свою мрію, щоб зробити жарти або дати важливість своєї людини в очах інших.





На практиці, під час робочого дня, тільки керівники секцій або відділів можуть спати на роботі. Але після закінчення дня, коли всі залишаються у переробках (не менше, ніж до тих пір, поки бос йде додому), це дозволяється наполягати протягом півгодини, хто готовий прокидати різко і працювати ще за годину або два.

Ті, хто йде додому далеко, можуть зупинитися на робочому місці до ранку, якщо це дозволено правилами компанії (до сну на столі), або ... піти в баню. У великих містах, як Токіо або Осака або Кобе, є багато затишних ванних кімнат з спальними місцями. Там, запарювання, герой трудового фронту лежить на полиці (близько як у залізничному відсіку), просять халат прокидати його рано, а вранці повертається до роботи. Таким чином, більшість тих, хто працює в центрі міста, не до кінця тижня.

У великих японських містах поширено побачити спальну клітку в цивільному костюмі на плечі вранці, поруч з шкіряною брекеткою або ноутбуком. Якщо поліцейський переходить - на гаманець або ноутбук буде рухатися ближче до спальної особи, іноді під головкою і обережно виправдати ноги, розкидані на лапці, так що громадяни не приходять.





Керівник відділу - людина близько 50 років, постійно переробляючи в кінці робочого дня, п'є багато в корпоративних вечірках і спальних приміщеннях. Тому, коли немає відвідувачів, бос часто зачепить ніс, особливо після обіду. У цих моментах підлеглість може трохи розслабитися - ніхто не буде слідувати за целом, шаутом і витягом. Таким чином, сон боса (від півгодини до години) тільки вітається і захищений всім. Хоча всі претендії не помітити нічого. Ще одна річ полягає в тому, що бос спить чутливо: він може (і повинен) прокидати на першому дзвінку або виклику підлеглого або відвідувача. Так кожен знайде оповіщення.

Якщо ви не можете спати на роботі, спати на дорозі.

У поїздах, особливо після робочого дня, всі спати в ліжку. У законно-відкладаючій Японії, він відмінно безпечний, ніхто не боїться бути робом або болячем. Якщо на вашому плечі раптом падає голова спального сусіда поруч з кріслом, то найправильніша - подарувати людині сон. Сьогодні ви будете переносити його, завтра він перенесе вас. Виняток сором'язливих леді. Якщо пасажир, випадково падає дупа, опускає голову на плечі чоловічого сусіда, вона відразу шуддери, випрямляючи, апологизує коротко і тримає в руках протягом п'яти хвилин до тих пір, поки вона знову загине рух. А потім вся сцена повторюється з початку. В цілому, ми радимо Вам: у вечірніх японських поїздах краще не брати місця поруч з жінками. Вони не сплять і кожен навколо них буде катування. Погані новини. й

Особлива розмова про спальне місце. Haruki Murakami колись написав гарну картину про те, чому книги з паперу користуються такою популярністю в Японії.

Середня японська витрачає 2-3 години на добу на поїзді – працювати і назад. І це час, коли ви витрачаєте читання. З одного боку - ручна робота, не впаде, в іншому - книга. У той же час він спить, особливо в кінці дня, потім прокидається і читає. Якщо книга випадає з руки, подивіться на неї під ногами. А потім загиблий голова Таким чином, найбільш придбані книги в Японії легковаговики ручної роботи. Будь-який роман ділиться на такі прокладки - два або навіть три обсяги невеликого формату. Неважливо, що довга книга, важливо тримати її в одній руці.

Якщо ви не можете спати на роботі або в транспорті, засніться зовні.

Жителі великих міст, які наприкінці середини дня за останні поїзда в метро (особливо після урочистостей в п'ятницю і суботу) спрей на ніч на лавках біля станції. Всі У той же час, якщо це круто, то в комплекті незнайомці можуть делікатно зануритися до одного, щоб прогріти. Так як все відбувається перед кожним, ніхто не подумав про будь-яку неоднозначність. Чоловіки діляться лавками з чоловіками, жінками з жінками, солодкі пари гніздяться в обієктиві. І всі спокійно падають, чекаючи першого поїзда, прилітають зі сходу через 5 хв.

І в Європі. й

Брігітте Steger, старший викладач кафедри сучасних японських студій в Університеті Кембриджа, навчає цю звичку і присвятив її ряду публікацій. Нещодавно вона представила свою концепцію на основі японського фонду Лондона в присутності кількох експертів мрії.

Роберт Мейдос, фахівець зі сну в Університеті Суррі, сказав про практику контрастів з традиційними негативними ставленнями до денний сну у Великобританії, де вважається, що «заглушення для слабких. й













р.







р.







Видання



Автор: Андрій Білловкін

P.S. І пам'ятайте, що просто змініть наше споживання – разом ми змінюємо світ!

Приєднуйтесь до нас на Facebook, VKontakte, Odnoklassniki

Джерело: www.beloveshkin.com/2015/12/inemuri.html