515
У мене кохана людина росте. . й
Фелікс Комаров
У мене виростає,
І я проростаю в близьких,
Але Божий світ сповнений вогню,
І роки опікують списками.
Не вірно, що рукопис не горить,
Час – закон про омерт,
І погорає життя,
Висувні конверти в вогонь.
Я працюю, приправляю, голий,
Мойр санг тебе,
Так замість життя, дим.
Ми збираємо карусель.
Відтінки літати, ми далеко зараз,
Навесні.
Ящики та пилові легко
Не болять або пошкоджують.
У мене виростає,
І я проростаю в близьких,
Але Божий світ сповнений вогню,
І роки опікують списками.
Не вірно, що рукопис не горить,
Час – закон про омерт,
І погорає життя,
Висувні конверти в вогонь.
Я працюю, приправляю, голий,
Мойр санг тебе,
Так замість життя, дим.
Ми збираємо карусель.
Відтінки літати, ми далеко зараз,
Навесні.
Ящики та пилові легко
Не болять або пошкоджують.
