1019
Новий рекорд швидкості даних для одного волокна – 255 terabits на другий
За кілька місяців науковці зуміли дворазовий запис швидкості даних для одного волокна. У липні технічний університет Данії мав можливість передавати 43 терабіти на другий, а 26 жовтня спільну команду технічного університету Ейндховена та Університету Центральної Флориди опублікувала статтю, що описує експеримент, під час якого швидкість була привезена до 255 terabits на другий. Цей показник можна порівняти з максимальним трафіком всього Інтернету.
У перших і других випадках використовується багатоядерне волокно. Зовні вона трохи відрізняється від звичайного волокна, але всередині це не одне, але кілька ядер, кожен з яких легко подорожує самостійно з інших. Обидва експерименти використовували клітковину з семи сердечниками — в центрі і шести навколо нього.
Багатосерцеве волокно в секції
На фото сьомі ядра волокон оточені чорними точками – це повітряні шари, які допомагають ізолювати ядра один від одного. Крім того, сердечники в останньому експерименті були багатомодові (few-mode) – їх діаметр був трохи більше, ніж стандарт для одномодового волокна 5-10 мкм, але значно менше 50-60 мкм мультимоде волокна. Це дозволило додатково «загубити» сигнал, зберігаючи помірний рівень дисперсії.
Довжина волокна, що використовується в експерименті, становить 1 кілометр, тому це не чисто лабораторний експеримент з коротким шматком кабелю. Якщо для одномодового волокна 1 км небагато, для багатомодового це дуже тверда довжина, особливо враховуючи величезну швидкість.
Джерело: habrahabr.ru/post/241750/
У перших і других випадках використовується багатоядерне волокно. Зовні вона трохи відрізняється від звичайного волокна, але всередині це не одне, але кілька ядер, кожен з яких легко подорожує самостійно з інших. Обидва експерименти використовували клітковину з семи сердечниками — в центрі і шести навколо нього.
Багатосерцеве волокно в секції
На фото сьомі ядра волокон оточені чорними точками – це повітряні шари, які допомагають ізолювати ядра один від одного. Крім того, сердечники в останньому експерименті були багатомодові (few-mode) – їх діаметр був трохи більше, ніж стандарт для одномодового волокна 5-10 мкм, але значно менше 50-60 мкм мультимоде волокна. Це дозволило додатково «загубити» сигнал, зберігаючи помірний рівень дисперсії.
Довжина волокна, що використовується в експерименті, становить 1 кілометр, тому це не чисто лабораторний експеримент з коротким шматком кабелю. Якщо для одномодового волокна 1 км небагато, для багатомодового це дуже тверда довжина, особливо враховуючи величезну швидкість.
Джерело: habrahabr.ru/post/241750/