Bashny.Net
Сепарація від батьків у дорослому віці
Bashny.Net
Сепаруватися від батьків у 30 чи 40 років
Сепарація від батьків у дорослому віці – це складний процес. Людині доведеться не просто усвідомити, що вона може самостійно існувати у цьому світі. Але й отримати розуміння, знання того, чого бажає і чого потребує. І позбутися всього, що може обмежувати його життя та стосунки.
Розуміння своїх бажань та цілей, як частина дорослого життя
Зрозуміти, що ми хочемо і чого потребуємо не просто. І це не лише якісь матеріальні речі. Кожна людина має потреби в емоційному зв'язку, визнанні, любові, дружбі. Але якщо людина, будучи дорослою так і залишилася пов'язана з татом і мамою, їй доводиться запитувати, що їй потрібно, доводиться бути залежною від батьків, вона позбавляє себе багатьох можливостей для щасливого життя та стосунків.
І коли приходить усвідомлення, що так некомфортно бути залежним, постійно просити, бути глухим до своїх бажань та потреб. Людина може виявити, що вона має потреби, але вона не дозволяє собі думати про них. Адже він перебуває у емоційній, фінансовій, фізичній залежності від батьків. І саме вони є джерелом задоволення його потреб. Тоді навіщо шукати причини в невдалих відносинах, кар'єрі, коли сам не є господарем свого життя. Просто потрібно стати дорослим, сепаруватись від батьків.
Сепарування та страх відповідальності
Як відомо, ставлення до себе та своїх потреб формується у дитинстві. Зазвичай діти висувають батькам вимоги, куди ті реагують по-різному. Одні можуть не давати дитині те, що вона хоче, вважаючи, що балують, інші буквально розчиняються в ній. І виходить, що дитина дізнається, чи може вона чекати задоволення своїх потреб, і зрозуміти, що батьки можуть все вирішити за неї, як у другому випадку. Або дитина усвідомлює, що для того, щоб щось отримати потрібно поборотися. До того ж, деякі батьки по-різному висловлюють своє ставлення до потреб дитини.
Наприклад, вони можуть відповісти роздратуванням на вимогу придбати іграшку. Або можуть позитивно реагувати лише на потреби, які вони схвалюють. І тоді дитина розуміє, що можна бути зручною для тата і мами, не дратувати зайвий раз, так вона закриває в собі свої бажання. Або почне вимогливо ставитися до реалізації своїх потреб, стаючи розпещеним, егоїстичним.
Але в процесі сепарації від батьків людина досліджує свої думки та почуття щодо бажань, потреб, у тому числі емоційних. Стає ясно, що в дитинстві батьки заклали ідею, що хотіти чи потребувати неприйнятної. І що батьки розгніваються. Але тут важливо зрозуміти, що дорослому не потрібно залежати від когось, хто відповідає на його бажання. Адже можна зробити все самому. Взяти відповідальність за своє життя. Адже в душі може жити страх відповідальності за своє життя та піддатися впливу батьків, на кого звик покладатися.
У міру роботи над собою людина почне розуміти, усвідомлювати, що все це негативні переконання. І відсутність близьких відносин у житті була пов'язана з дитячим бажанням, щоб хтось інший задовольняв потреби.
Плюси сепарації
Процес сепарації від батьків дозволяє нам розвиватися, жити щасливо та комфортно, зрозуміти, хто ми є та чого хочемо. Це також дозволяє справлятися з масою позитивних та негативних почуттів у цьому світі. Чим більше ми вміємо питати і чути себе, чим більше ми готові помінятися, відокремитися від впливу батьків, тим більше маємо шансів на щасливе та успішне життя. Бути дорослим складно, але стати дорослим ще складніше для деяких. Але це можливо тільки якщо ми захочемо зробити це.
Автор: Діана Щербанська
Сепарація від батьків у дорослому віці – це складний процес. Людині доведеться не просто усвідомити, що вона може самостійно існувати у цьому світі. Але й отримати розуміння, знання того, чого бажає і чого потребує. І позбутися всього, що може обмежувати його життя та стосунки.
Розуміння своїх бажань та цілей, як частина дорослого життя
Зрозуміти, що ми хочемо і чого потребуємо не просто. І це не лише якісь матеріальні речі. Кожна людина має потреби в емоційному зв'язку, визнанні, любові, дружбі. Але якщо людина, будучи дорослою так і залишилася пов'язана з татом і мамою, їй доводиться запитувати, що їй потрібно, доводиться бути залежною від батьків, вона позбавляє себе багатьох можливостей для щасливого життя та стосунків.
І коли приходить усвідомлення, що так некомфортно бути залежним, постійно просити, бути глухим до своїх бажань та потреб. Людина може виявити, що вона має потреби, але вона не дозволяє собі думати про них. Адже він перебуває у емоційній, фінансовій, фізичній залежності від батьків. І саме вони є джерелом задоволення його потреб. Тоді навіщо шукати причини в невдалих відносинах, кар'єрі, коли сам не є господарем свого життя. Просто потрібно стати дорослим, сепаруватись від батьків.
Сепарування та страх відповідальності
Як відомо, ставлення до себе та своїх потреб формується у дитинстві. Зазвичай діти висувають батькам вимоги, куди ті реагують по-різному. Одні можуть не давати дитині те, що вона хоче, вважаючи, що балують, інші буквально розчиняються в ній. І виходить, що дитина дізнається, чи може вона чекати задоволення своїх потреб, і зрозуміти, що батьки можуть все вирішити за неї, як у другому випадку. Або дитина усвідомлює, що для того, щоб щось отримати потрібно поборотися. До того ж, деякі батьки по-різному висловлюють своє ставлення до потреб дитини.
Наприклад, вони можуть відповісти роздратуванням на вимогу придбати іграшку. Або можуть позитивно реагувати лише на потреби, які вони схвалюють. І тоді дитина розуміє, що можна бути зручною для тата і мами, не дратувати зайвий раз, так вона закриває в собі свої бажання. Або почне вимогливо ставитися до реалізації своїх потреб, стаючи розпещеним, егоїстичним.
Але в процесі сепарації від батьків людина досліджує свої думки та почуття щодо бажань, потреб, у тому числі емоційних. Стає ясно, що в дитинстві батьки заклали ідею, що хотіти чи потребувати неприйнятної. І що батьки розгніваються. Але тут важливо зрозуміти, що дорослому не потрібно залежати від когось, хто відповідає на його бажання. Адже можна зробити все самому. Взяти відповідальність за своє життя. Адже в душі може жити страх відповідальності за своє життя та піддатися впливу батьків, на кого звик покладатися.
У міру роботи над собою людина почне розуміти, усвідомлювати, що все це негативні переконання. І відсутність близьких відносин у житті була пов'язана з дитячим бажанням, щоб хтось інший задовольняв потреби.
Плюси сепарації
Процес сепарації від батьків дозволяє нам розвиватися, жити щасливо та комфортно, зрозуміти, хто ми є та чого хочемо. Це також дозволяє справлятися з масою позитивних та негативних почуттів у цьому світі. Чим більше ми вміємо питати і чути себе, чим більше ми готові помінятися, відокремитися від впливу батьків, тим більше маємо шансів на щасливе та успішне життя. Бути дорослим складно, але стати дорослим ще складніше для деяких. Але це можливо тільки якщо ми захочемо зробити це.
Автор: Діана Щербанська