426
Безоднява тиші
Анна Танцюра
Безоднява тиші
І кроки пітьми…
Я все іще тут,
Ми з тобою самі.
Непевність торкнутись,
Зв’язатися долі
І знову змикнутись-
Це страхи і болі…
Не вірю очам,
Але йду за тобою,
Що буде вже там?
Розпрощаюсь з собою,
Я певності хочу
Спитати у неба,
Але я белькочу…
Не хочу, не треба!
Я душу віддам
За кохання в долоні,
А ти уже сам
І руки на скронях,
Що далі в житті?
То не ми малювали.
Іти і знайти???
Та ні, ми не мали…
Безодня ва тиші
З’їдає в думках
І що мені треба???
Істерика, крах…
І втома безмежна,
Палаючий погляд…
І справа належна.
Але не сьогодні…
Сьогодні шукаю
Себе віднайти.
А завтра не знаю
Куди далі іти…
Втрачати не варто –
Усе швидкоплинне,
Я стану на варту,
А час не зупиниш…
Єдиний суддя,
Що має здолати…
Не в сенсі буття,
А так-щоби знати…
Знайдеш щось для себе?
Я буду щаслива…
Я хочу до тебе…
Осіння зла злива.
Мені не пророчить.
З тобою не поряд,
З життя не зіскочить
І плине той потяг…
Я дякую просто
За те, що ти був,
Тобі зараз пусто
І все вже забув…
Безодності світу
Немає страждання,
Усе цеї миті –
Мої сподівання…
Але є межа…
Безоднява тиші
І кроки пітьми…
Я все іще тут,
Ми з тобою самі.
Непевність торкнутись,
Зв’язатися долі
І знову змикнутись-
Це страхи і болі…
Не вірю очам,
Але йду за тобою,
Що буде вже там?
Розпрощаюсь з собою,
Я певності хочу
Спитати у неба,
Але я белькочу…
Не хочу, не треба!
Я душу віддам
За кохання в долоні,
А ти уже сам
І руки на скронях,
Що далі в житті?
То не ми малювали.
Іти і знайти???
Та ні, ми не мали…
Безодня ва тиші
З’їдає в думках
І що мені треба???
Істерика, крах…
І втома безмежна,
Палаючий погляд…
І справа належна.
Але не сьогодні…
Сьогодні шукаю
Себе віднайти.
А завтра не знаю
Куди далі іти…
Втрачати не варто –
Усе швидкоплинне,
Я стану на варту,
А час не зупиниш…
Єдиний суддя,
Що має здолати…
Не в сенсі буття,
А так-щоби знати…
Знайдеш щось для себе?
Я буду щаслива…
Я хочу до тебе…
Осіння зла злива.
Мені не пророчить.
З тобою не поряд,
З життя не зіскочить
І плине той потяг…
Я дякую просто
За те, що ти був,
Тобі зараз пусто
І все вже забув…
Безодності світу
Немає страждання,
Усе цеї миті –
Мої сподівання…
Але є межа…