Це тихий. . .

Уляна Задарма



У тиші осінній — безмежній і синій-
листок золотий…
Такий золотий, що аж заздрісно квітам-
змарнілим синам промайнулого літа:
-такий золотий!

А шлях до землі — ні багато, ні мало-
метеликом юним над квітом зів«ялим-
єдиний танок…
У тиші блакитній вчорашнього літа
танцює листок так пронизливо світло…
осінній листок…