У одному з міст у Нідерландах наступного року почнеться експеримент з базовим доходом громадян

У січні 2016 року у місті Утрехт (Нідерланди), міська влада спільно з економістами з місцевого університету почне соціальний експеримент. Кілька десятків осіб, які беруть участь в експерименті, отримують безумовний базовий дохід – досить великі грошові пільги, які не залежать від їх діяльності.

Безумовний базовий дохід (басічний дохід) – це соціальна концепція, за якою кожен учасник громади регулярно оплачується певну кількість грошей. Оплата здійснюється державою або будь-яким іншим інститутом. Оплата здійснюється всім без винятку, незалежно від рівня доходів, без необхідності виконання робіт.

Найдавніша модель такої системи – модель Томаса Болея, яка у своїй книзі «Аграрний правосуддя» (1795 р.) описувала базовий дохід, сплачений органами влади всім особам понад 21 років. Для Болі, базовий дохід мав на увазі, що кожна людина належить до загальної національної продукції.

Учасники експерименту Utrecht отримають щомісячні переваги від €900 за гравця (€1,300 за пару). Різні групи учасників будуть існувати відповідно до різних правил, в тому числі контрольної групи, яка буде калібрувати результати.

Критика поняття базових доходів стверджує, що отримання щомісячної суми, яка гарантує виживання, людина перестане працювати. А вулиці міст заповнять іделерами. Але ця теорія переповнена численними експериментами, які вже успішно проводилися в багатьох країнах.

Керівник проекту Njenke Horst каже, що експеримент повинен відхиляти критичні теорії. Вона сама оптимістична. На її думку, можливість отримання безумовного доходу тільки позбавить людей від зайвих стресів і зробить їх маленькою щасливою, і при цьому не буде дискурувати бажання шукати роботу. За її словами, такі практики дозволяють чоловікам отримувати краще освіту, жінкам взяти довший батьківський виїзд.

У 2011 році в канадській провінції Манітоба аналогічний експеримент назвав «Мінкоме» (мінімальний дохід) показав незначні зниження на ринку праці, при цьому значно підвищуючи якість освіти і здоров’я.

У Намібії, дворічному експерименті 2008-2009 рр. привели до зменшення бідності, підвищеної господарської діяльності, зниження злочинності, кращої шкільної присутності та кращого харчування для дітей.

В Індії в 2010 році в результаті такого експерименту економічна активність зросла, житло та санітарія покращилися, харчування, здоров'я, шкільна відвідуваність та ін.

В цілому експерименти показали позитивний ефект. У багатьох країнах Європи є сторони та рухи, які сприяють цій практиці та агітують за її поширене впровадження.

У своїх роботах Ремарк відставив, що людство, досягнувши неробочих висот в мистецтві і технології, не змогли вирішити таку основну проблему, як достатня їжа і дах над головою для всіх мешканців планети. Шукаючи економічні кризки, що порушують планету, викликані домішками поточних фінансових систем, один неминучий починає замислюватися про більш гумані та зручні системи розподілу доходів. Можливо, один з варіантів безумовного базового доходу в майбутньому стане основою нового, вдосконаленого світу, в якому буде легше і приємніше жити.

Джерело: geektimes.ru/post/252952/