...сонце, що завжди

Уляна Задарма



З кавунового соку варили рожевий мед,
Закривали у банки накраяне скибками літо.
Як зліталися бджоли з упертістю жовтих комет
у солоний, солодкий, сиропом просякнутий липень…

І стоп-кадром у мозку хвилини тієї портрет,
І нон-стопом — печаль, що рікою у спогади ллється-
там є друг триколісний-веселий велосипед,
там є батько і мати...І сонце, що зАвжди сміється.