***(...із загубленого у юності щоденника )

Уляна Задарма - Ви чули? всеньку ніч гриби стогнали й до пнів тулились...То - недобрий знак! -Та що ті знаки!...краще б міцно спали... В грибів спадкове - старість і хробак! -А, знаєте, наснилася пташина страшна кігтява лапа... Луснув дах... І чорний дзьоб зламав могутні стіни... І матері дітей несли на спинах... - Приймайте наніч крапельку ожинову, а краще - дві. Знімає переляк. - А бачили - РУДЕ скотилось сонце, як ягода - у темні погребИ... ...вже гнуть траву вітрів холодні орди... і повзають по небу повні тОрби... - Ви вірите в дитячі байки досі ці - про Білу Смерть від білої крупи? це - просто казка, давня небилиця... То ж не беріть дурне до голови! :я слухала розмову двох мурашок. За пів-години випав перший сніг...