джульєта

Уляна Задарма

… ну що ж, Джульєто… Життя — вже проза…
Тушкуй котлети. Суши мімози.
Кидай чекати Коня і Принца…
Знімай пуанти. Тобі за тридцять.

Звикай, Джульєто, до перших тріщин
в ранковім люстрі — нестерпно віщім…
Нестерпно чесним… чужім — нестерпно…
де мерзнуть ноги… Чи — крила терпнуть?

...І терпне спогад — вуста гарячі…
… солодкі… вперше… п«янкі… незрячі…
… ванільний опік… кордони стерто…
… пульсують крила…

Горять котлети.

І п»є тихенько коньяк — Джульєта…

Зразок пір'я суглоби

джульєта

Авоськи

ONE ПРАДА

Що пише вірші про підбір

Людина бере перо.

Очі до неба

Погода

Одного разу він зумів зафіксувати вічність.

Три слова.

Моя любов.

Це над.