416
0,2
2016-09-12
джульєта
Уляна Задарма
… ну що ж, Джульєто… Життя — вже проза…
Тушкуй котлети. Суши мімози.
Кидай чекати Коня і Принца…
Знімай пуанти. Тобі за тридцять.
Звикай, Джульєто, до перших тріщин
в ранковім люстрі — нестерпно віщім…
Нестерпно чесним… чужім — нестерпно…
де мерзнуть ноги… Чи — крила терпнуть?
...І терпне спогад — вуста гарячі…
… солодкі… вперше… п«янкі… незрячі…
… ванільний опік… кордони стерто…
… пульсують крила…
Горять котлети.
І п»є тихенько коньяк — Джульєта…
… ну що ж, Джульєто… Життя — вже проза…
Тушкуй котлети. Суши мімози.
Кидай чекати Коня і Принца…
Знімай пуанти. Тобі за тридцять.
Звикай, Джульєто, до перших тріщин
в ранковім люстрі — нестерпно віщім…
Нестерпно чесним… чужім — нестерпно…
де мерзнуть ноги… Чи — крила терпнуть?
...І терпне спогад — вуста гарячі…
… солодкі… вперше… п«янкі… незрячі…
… ванільний опік… кордони стерто…
… пульсують крила…
Горять котлети.
І п»є тихенько коньяк — Джульєта…
