джульєта

Уляна Задарма ...ну що ж,Джульєто...Життя - вже проза... Тушкуй котлети. Суши мімози. Кидай чекати Коня і Принца... Знімай пуанти. Тобі за тридцять. Звикай,Джульєто,до перших тріщин в ранковім люстрі - нестерпно віщім... Нестерпно чесним... чужім - нестерпно... де мерзнуть ноги... Чи - крила терпнуть? ...І терпне спогад - вуста гарячі.. ... солодкі...вперше...п"янкі... незрячі... ...ванільний опік... кордони стерто... ...пульсують крила... Горять котлети. І п"є тихенько коньяк - Джульєта...