343
До станції.
Ля Алтухова
Випадкові зустрічі, випадкові погляди,
Згадайте, як це було, і ми знаємо, як це повинно бути.
Ми стукаємо руки щільно, ми більше не перевертаємо.
Ми почали цінувати те, що кожен має.
Чи готові до нового старту?
Я малював своє життя.
Неймовірно розігріватися з іншими.
Тестувати себе для серця.
"Я не потрібно йому більше".
І знову до станції на Харківській публіці...
Випадкові зустрічі, випадкові погляди,
Згадайте, як це було, і ми знаємо, як це повинно бути.
Ми стукаємо руки щільно, ми більше не перевертаємо.
Ми почали цінувати те, що кожен має.
Чи готові до нового старту?
Я малював своє життя.
Неймовірно розігріватися з іншими.
Тестувати себе для серця.
"Я не потрібно йому більше".
І знову до станції на Харківській публіці...
