449
Моя орбітальна станція
19 лютого 1986
У 1986 році радянська орбітальна станція Мир була запущена з Байконурського космодрому (назва Салют-8).
Проект станції розпочався в 1976 році, коли НПО Енергетика випустили Технічні пропозиції для створення сучасних віддалених орбітальних станцій. У серпні 1978 року був випущений проект нової станції. У лютому 1979 року розпочато роботу над створенням нової генераційної станції, розпочато роботу на базі базового підрозділу, бортового та наукового обладнання. Але на початку 1984 року всі ресурси були закидані в програму Буран, а роботи на станції майже заморожені. Допомогло інтервенцію Секретаря Центрального комітету КПСУ Григорій Романов, який поставив завдання на завершення роботи на станції XXVII з'їздом КПСУ.
20 лютого 1986 р. на орбіті було запущено базовий блок. Тоді, за 10 років, ще шість модулів стикалися один за одним.
З 1995 року станція відвідала іноземними екіпажами. Також 15 відвідованих експедицій відвідали станції, в тому числі 14 міжнародних з участю космонавтів з Сирії, Болгарії, Афганістану, Франції (5 разів), Японії, Великобританії, Австрії, Німеччини (2 рази), Словаччини, Канади.
У рамках програми Mir-Shuttle проведено сім короткострокових відвідних експедицій з Атлантида космічних апаратів, один з космічних апаратів Endeavour та один з Discovery spacecraft, під час яких 44 астрономи відвідали станцію.
Наприкінці 1990-х років станція почала багато проблем з відмовою різних пристроїв та систем. Після деякого часу російський уряд, цитуючи високу вартість подальшої роботи, незважаючи на численні проекти для економії станції, вирішили затопити Миру. 23 березня 2001 року станція, яка діяла в три рази довше, ніж спочатку запланована, була затоплена в спеціальному районі на Південному Тихому океані, поблизу островів Фіджі.
Усього, 104 астрономи з 12 країн працювали на станції.
Записи станції:
Валерій Поляков - безперервне перебування в просторі 438 днів (1995)
Shannon Lucid є жіночим космічним рекордом 188 днів (1996).
Кількість експериментів становить 23,000.
13
Джерело:
У 1986 році радянська орбітальна станція Мир була запущена з Байконурського космодрому (назва Салют-8).
Проект станції розпочався в 1976 році, коли НПО Енергетика випустили Технічні пропозиції для створення сучасних віддалених орбітальних станцій. У серпні 1978 року був випущений проект нової станції. У лютому 1979 року розпочато роботу над створенням нової генераційної станції, розпочато роботу на базі базового підрозділу, бортового та наукового обладнання. Але на початку 1984 року всі ресурси були закидані в програму Буран, а роботи на станції майже заморожені. Допомогло інтервенцію Секретаря Центрального комітету КПСУ Григорій Романов, який поставив завдання на завершення роботи на станції XXVII з'їздом КПСУ.
20 лютого 1986 р. на орбіті було запущено базовий блок. Тоді, за 10 років, ще шість модулів стикалися один за одним.
З 1995 року станція відвідала іноземними екіпажами. Також 15 відвідованих експедицій відвідали станції, в тому числі 14 міжнародних з участю космонавтів з Сирії, Болгарії, Афганістану, Франції (5 разів), Японії, Великобританії, Австрії, Німеччини (2 рази), Словаччини, Канади.
У рамках програми Mir-Shuttle проведено сім короткострокових відвідних експедицій з Атлантида космічних апаратів, один з космічних апаратів Endeavour та один з Discovery spacecraft, під час яких 44 астрономи відвідали станцію.
Наприкінці 1990-х років станція почала багато проблем з відмовою різних пристроїв та систем. Після деякого часу російський уряд, цитуючи високу вартість подальшої роботи, незважаючи на численні проекти для економії станції, вирішили затопити Миру. 23 березня 2001 року станція, яка діяла в три рази довше, ніж спочатку запланована, була затоплена в спеціальному районі на Південному Тихому океані, поблизу островів Фіджі.
Усього, 104 астрономи з 12 країн працювали на станції.
Записи станції:
Валерій Поляков - безперервне перебування в просторі 438 днів (1995)
Shannon Lucid є жіночим космічним рекордом 188 днів (1996).
Кількість експериментів становить 23,000.
13Джерело:
