І моє

Уляна Задарма


… ми з Тобою — вигнанці з раю.
Перед нами — чужа земля…
Десь у хмарах, мов сон, зникає
шлях у райські святі поля…

Так беззахисно кличе небо
ця приреченість кволих тіл...
І на плечі спішать до тебе
мої руки — без сліз, без сил…

Зупинись і відчуй космічність
нових вимірів… Кораблю — океани… Не відчай — вічність...
Перший День. І моє «люблю»…