Тенета

Уляна Задарма, Сергей Сокольник



Облудами біле, облудами
Оплутане тіло, оплутане.
Неначе налякана горлиця
Тремтливо пручається- горнеться…
Воно восьмилапо-залапає-
Не лізь із казенною лапою!..
Як солодко гинути кволою!
Прижмуся до тебе я голою…
Як крівця сиропом стіка
З розбещених вуст… павука

Як солодко тану, як солодко,
Цукеркою… медом… чи солодом…
І знаю я… марю я з трепетом-
Уже не дзижчать над котлетами…
Мене восьмилапо заплутає
Тенетами сЕрденько… Путами…
Так спрагло цілуючи… Милая,
Забудь що у тебе ці крила є…
Забудь про котлети з тефтельками…
І пальці липкі з карамельками…
Тому що настала хвилина
Кохання… Двобій… Павутина…
Ти пульс мій збентежений слухай!
Моя!.. Найвродливіша!.. Муха…

А може, це тільки ввижається Вам,
Мадам?
І дихати Вам заважають тенета…
Корсету?
А може, бажання проникненням в тіло-
Грішило?
І стрази так сяють із-під ``балаклави``
Уяви…

… так ніжно вслухався в дзижчання останнього звук
Павук…
І МУСІ поблідлій… німій… бездиханній
В екстазі кохання,
Захоплено шепотів:
-Любив!..

І кров, як отруту, допив…