по-справжньому

Уляна Задарма ...як вправно ти граеш,Майстре! ...навiть вчуваеться вiтер... ...i гинуть в бажаннi вiрити руки... вуста... слова... За гранню прозрiння - ясно... Лежать,немов бутафорiя, фальшивим чуттям простреленi серце i голова. ...як вправно ти граеш,Майстре... ...а я так шалено вiрила! Та стала зневiрою сiрою блискуче зiграна роль... Дозволь тепер-просто вмерти. Дозволь менi просто вмерти. Без гриму й перук - по-справжньому вмерти менi дозволь.