860
Телескоп ТНА-1500

Фоторепортаж
Деякі унікальні інженерні об'єкти далекого минулого зберігаються практично в їх оригінальній формі (Шухова Вежа), хоча вони втрачають своє значення, інші поступово втрачають свій колишній глянець, а потім повністю згорнулися. Багато унікальних об'єктів, побудованих в радянській епоху, тепер виглядають як декорації для жахівського кіно – палі сірого бетону, зламаної цегли та іржі заліза конструкцій. Це їх спосіб пошуку сумного. І один раз ви розраховуєте вартість об'єкта і сумність переповнена – мільярди рублів буквально лежать під ноги запікання сміття.
Але є конструкції, які пощастило вижити період відхилення, продовжити роботу і отримати подальший розвиток. На заголовку фото ви бачите об'єкт, в минулому названий Центром космічної комунікації спеціального конструкторського бюро МПОІ Калязін. Астрономічна обсерваторія Kalyazin Radio Astronomy На півночі Москви знаходиться 200 кілометрів і на його території є унікальний радіотекс TNA-1500, ака RT-64 (РТ - радіотекс, і 64 - антенний діаметр).

Не один дозволить вам в комплекс, але ви можете приїхати досить, щоб оцінити масштаб конструкції.
З МАПС. Ми підготували огляд цікавих подій на 2015-2016 роки, де вперше згадуємо RT-64. Тепер час, щоб розповісти вам більше. Об'єкт привертає увагу за розмірами: діаметр телескопа, призначений для базових досліджень простору, становить 64 метрів. Загальна маса становить близько 3800 тонн, маса дзеркала становить 800 тонн.

Фоторепортаж
До 2010 року об'єкт виглядав неімпортантним, велика кількість іржі буквально поглинається радіотелескопом. Проте після тривалого ремонту РТ-64 стала новим.
Калязинова обсерваторія займається радіоспектральним астрономічним дослідженням, дослідженням пулсарів, а також пошуком галактичних, позагалузевих об'єктів і отриманням даних з космічних супутників. Зберігає 10 постійних співробітників.

Труба, яка спиняється з плитою, - ліфтовий вал з драбинкою, прикріпленою до неї.

Фоторепортаж
Але чому Калязіно? Після цього радіотекс не існує в єдиному екземплярі (в Росії і СНД є тільки сім, а ще більш вражаючі 70-метрові антена були встановлені в Євпаторії і Усюрійську), але в мережі для самої частини ви знайдете фотографії одного об'єкта. Ми можемо самі зателефонувати одержувачу і узгодити зручний час і місце вручення квітів, а якщо необхідно, то збережемо сюрприз. Однак існує чистий технічний чинник визнання: Калязиновий телескоп відрізняється тим, що його дзеркало може обертати горизонтально на 360 градусів, а вертикально на більш ніж 90 градусів. Коли весь стадіон, піднявшись до неба, починає спинитися - це видовище зачаровує.

Фоторепортаж
Історія радіотексу в Калязіні почалася після розпаду СРСР. У 1995 р. було введено в експлуатацію регулярні спостереження за часологічною програмою в Калязін. У 1974 році його будівництво розпочали у 1974 році і тривало 18 років.

Фото Ігоря Молотова
Центр Калязін – це відділення Центру космічної комунікації Bear Lakes. 17 км від Москви, в місці під назвою Bear Lakes, є ідентичний радіотекс. Будівництво телескопа почалася в 1969 році, і введено в експлуатацію в 1979 році. Обидва радіотекси з'єднуються між собою і можуть розглядатися як єдиний комплекс. У 1958 році на 26-му кілометрі Шчелкове шосе, в с. Долгойє Лєдово, і був використаний як тестовий сайт, де на борту і наземні антенні пристрої були протестовані і протестовані.

Згідно з очевидами, поруч з телескопом в озерах Ведмеда, було викопано 6-метровий глибокий плювати. У цьому піті приймачі встановлюються внизу, щоб перевірити, як підводні човни будуть ловити сигнал.

Повно обертається параболічна антена TNA-1500 була побудована спеціальним конструкторським бюро Московського енергетичного інституту (OKB MEI) і тривалий час була використана для довготривалих космічних комунікацій і космічної навігації. Будівництво почалося з фундаменту у вигляді 800 рівномірно продемонстрованих десятиметрових залізобетонних паль, обрамлених в грунт і з'єднаних монолітним залізобетонним диском, на якому зведено опорну споруду.
У 1983-84 рр. RT-64 отримали радіолокаційні дані та теплову карту планети Венера, потім брали участь у програмах Vega (1986 р.), при знятті зображень приходу Halley та Фобос (1988-89).
Спочатку 70-метровий телескоп в Evpatoria повинні отримувати дані з автоматичних міжпланетних станцій Venera-15 і Venera-16 з Polyus-B розташниками на борту, але через ряд організаційно-технічних проблем точки резерву в Bear Lakes на основі TNA-1500 виконано об'єм роботи.

Фоторепортаж
У 1967 році на території полігону відбулася перша пробна сесія супутникового зв'язку з Владивосток.

«фіш» цього телескопа можна вважати академіком Алексієм Богомоловим, який став засновником всіх радянських радіоелектронних засобів. Ви не можете ознайомитися з цією назвою, але майже всі радіоелектроніки, які працювали в космосі та ракетах в радянських часів, були створені командою на чолі з Богомоловом. Він був потужним спеціалістом з розробки радіоастрономічних та радіофізичних комплексів. Олексій Богомолов закінчив Московський енергетичний інститут з відзнакою у 1937 році за спеціальністю «Пропуск електричної енергії та з’єднання електричних систем». У 1955 році був обраний завідувачем відділу радіотехніки.
При виникненні перших бойових ракет, необхідно забезпечити безперервний контроль траєкторії польоту і отримання поточної інформації про експлуатацію двигунів і систем, які контролюють рейс ракети. У 1954 році почався розвиток ракети Р-7, які через сім років привозили Гагарін на орбіту. Побудова телеметрії та траєкторійних засобів для нової ракети було докладено до команди Богомолов та системи телеметрії.

У 1960-65 рр. під керівництвом Богомолову антени були побудовані в першу чергу з дзеркальним діаметром 32 метрів, а потім діаметром 64 метрів для забезпечення зв'язку з міжпланетними науковими транспортними засобами, запущеними до планет сонячної системи. Перша високопродуктивна дзеркальна антена, яка з'явилася в Центрі космічних комунікацій був багатофункціональною антеною TNA-200, яка використовується в ряді довготривалих просторових операцій.
Чому б ви будували дві однакові радіотелескопи, які не так далеко? По суті, наявність двох TNA-1500 дозволяє отримати високоточні сигнали, еквівалентні даним, отриманим з радіотелескопом з антеною близько 80 м. На сьогоднішній день це єдиний комплекс цього класу, доступний в Росії, який знаходиться в робочому стані і вирішує широкий спектр завдань в радіо астрономії.
Висновок
З 11 радіотексів, які існували в той час в світі з діаметром понад 60 метрів, три були в Росії і два з них були створені MPEI OKB. OKB MPEI отримала унікальну базу для науково-дослідного та довгострокового космічного спілкування. У суворих 90-х роках дослідження радіо астрономії проводилися на РТ-64 практично без фінансування, зусиллями кількох наукових інститутів і співробітників Московського енергетичного інституту. Головне - це те, що ці унікальні і красиві глобальні структури збереглися до цього дня і продовжують розвідку простору.
Джерело: geektimes.ru/company/mailru/blog/278954/