Польові записи актора-мікробіолога або 6 причин йти у гори

Аня Сльоз

Чи бували ви у горах? В поході? Якщо так — то стаття викличе у вас приємну тоску, іншими словами ностальгію. Якщо ні — просто припиніть читати це, бо я можу стати вбивцею бажання йти в похід.

Не люблю довгих прелюдій, тому… Хоча кого я обманюю? Люблю, але не зараз. Почнемо.

Пункт 1. Давно плануєте зайнятись своєю осанкою? Щопонеділка обіцяєте собі тримати перед монітором спину прямо? Або хоча би купити ортопедичний матрац замість незручного матрацу? Карпати пропонують Вам широкий асортимент ортопедичних поверхонь для глибокого сну:

1) трава зелена, нахилена до горизонту під кутом 16°;
2) шишко-камінчикова поверхня;
3) мох м'який з грудочкою землі, яка несподівано з'являється о 2-ій годині ночі під Вашим спальником у зоні поясниці.

Третій вид поверхні має бонус: до світанку Вам пропонується захоплююча гра «Знайди зручну позу».

Пункт 2. Пам'ятаєте рекламу шоколадного батончику «Баунті»? Напівроздягнена засмагла красуня розкачується на гойдалці на острові у Тихому океані. Що може бути спільного у Вас із нею? Не лише калорійна шоколадка, а і колір шкіри.

Як відомо, гірська і річкова засмага тримається на тілі набагато довше, ніж морська. Тому, коли у жовтні всі Ваші друзі будуть білими, як начинка «Баунті», Ви все-ще будете викликати задрість у друзів, знайомих і продавців Сільпо.

Одна малюсінька ремарочка: Ваша засмага виглядатиме приблизно так:



Доведеться займатись коханням лише з вимкненим світлом — щоб не смішити партнера).

Пункт 3. Скажу чесно: я ніколи не літала. Дуже жаль, але про зону турбулентності знаю лише з фільмів. Але! Я каталась на ЗІЛі. Я каталась на ЗІЛі по гірським трасам. Я каталась на ЗІЛі по гірським трасам під час дощу. І навіть вижила.
Вражені? Якщо ні — значить Ви не знайомі з цією вершиною інженерної думки Уральського автомобільного заводу. Пасажир стоїть у кузові. За кермом — шалений вуйко (вони тільки такими і бувають). Ти мчиш вниз по гірському серпантину час від часу б'ючись головою об гіляки. 90% часу машина нахилена до горизонту під кутом 75°.

А дороги… Київські дороги у порівнянні з Карпатськими — це морська гладь у безвітряну погоду. Короче, купа адреналіну і антицелюлітна програма — якщо гіляки Вас замучать і Ви приймете рішення сісти.

Пункт 4. Їжа… І їжа в поході. Це 2 кардинально різні поняття.

Курячі реберця зі хрусткою скоринкою під кисло-солодким соусом… Смачно? Печиво Марія з паштетом — ось що дійсно смачно. Особливо, якщо до їх вживання ти 7 годин поспіль йшов з рюкзаком 12 кг.

Якщо Ви поїдете в Карпати в серпні, Ви потрапите на сезон чорниць. Або афенів, як говорять місцеві жителі. Додайте 1 столову ложку згущеного молока і Юлія Висоцька заб'ється в істериці, як восьмикласниця, яку не запросили на танець на шкільній дискотеці.

Пункт 5. Я рідко зустрічаю людей, у яких самооцінка знаходиться рівно по центру між комплексом неповноцінності і манією величі. Такі собі самовпевнено-скромні особистості. Мені здається, що я — еталон збалансованості, але судячи з останнього речення, мабуть, мене заносить в сторону самозакоханості.

Друзі по нещастю, всі, хто не може відірвати погляд від дзеркала, люди, які думають, що світ врятує не краса, а вони — Карпати для Вас.

У горах відсутній мобільний зв'язок (дуже нова інформація). Тобто протягом 5 діб Фейсбуку, Контакту та Інстаграму доведеться існувати без Вас. І знаєте що? Абсолютно. Нічого. Не трапиться. Земля так само обертатиметься навколо Сонця і власної осі.

Пункт 6. Люди. Для мене вони завжди залишатимуться головною цінність походів. У горах нічого не відволікає від спілкування. У горах під впливом стресу люди зриваються власні соціальні маски. У горах чоловіки подають руку дівчатам та допомагають з важкими рюкзаками. У горах дівчати розуміють, що можуть бути красивими і без косметики і короткої сукні. У горах гартується сила волі. У горах ми знаходимо Друзів. Я кохаю Вас, Карпати.