Риба

Уляна Задарма ...і небом - отим бездонним, і небом - таким високим, опівдні плила поволі така велетенська риба, що навіть всерйоз голодним, голодним - авжеж - нівроку- хотілося накришити тій Рибі у небі хліба... шматочок якоїсь булки в глибоку небесну прірву... або велетенську вудку закинути так - повище... ( даремно писать про муку звичайний "любовний лівер"... ним напхані всі ефіри, тому я пишу - про рибу... ) мовчу- і пишу про рибу... що небом отим - бездонним... що небом - таким глибоким опівдні плила поволі... а ти був десь так далеко... а ти був десь так далеко... а Ти - БУВ... десь... Так далеко... мене проковтнула - риба