А раптом він...

Anshe А раптом вночі він покличе на каву, цікаво, що я відповім йому в гостру хвилину, як спину охопить тремтіння, і гаряче стане, вустами навряд чи зумію промовити гідно: “Не згідна…” А раптом на вухо мені прошепоче: “Я… очі побачив твої, і с тих пір сплю погано,” і стане торкатися шиї, обличчя, і скроні, долоні залишать тепло з ароматом бажання… Вагання торкнуться землі впавши струмом знемоги під ноги… А раптом він схоче… і я- таки вип’ю з ним кави…