Звикаю

Уляна Задарма



Звикаю до Тебе — чужого… Поволі — звикаю.
Звикаю незвично спокійно дивитися сни.
(… Там досі пливуть кораблі до далекого краю)
Я звикну… я — зникну… Твоєї не рушу весни.

Обіцяю.

Звикаю звикати. На речі дивитись простіше.
Слова і зізнання губити в байдужій юрбі.
Крізь мене — пробач — ще ростуть ненаписані вірші.

… бо Ти мені снишся.

Хоч я вже не снюся — Тобі.


Комментарии