А раптом він...

Anshe



А раптом вночі він покличе на каву,
цікаво,
що я відповім йому в гостру хвилину,
як спину
охопить тремтіння, і гаряче стане,
вустами
навряд чи зумію промовити гідно:
“Не згідна…”
А раптом на вухо мені прошепоче:
“Я… очі
побачив твої, і с тих пір сплю погано,”
і стане
торкатися шиї, обличчя, і скроні,
долоні
залишать тепло з ароматом бажання…
Вагання
торкнуться землі впавши струмом знемоги
під ноги…
А раптом він схоче… і я- таки вип’ю з ним кави…