5 фактів про штурм Берліна

25 квітня 1945 року почався штурм Берліна, який став найбільшою операцією під час Великої Вітчизняної війни. 3 мільйони людей зіткнулися в битві за місто, де майже стільки ж жителів було замкнено і померло від голоду.





1. Рекорд за медалями

За штурм Берліна було присуджено більше нагород, ніж за всі інші військові операції. Близько 187 частин Червоної Армії були удостоєні почесних «берлінських» звань, які видавалися в роки Великої Вітчизняної війни за захоплення і звільнення великих населених пунктів. Для порівняння, «сталінградських» прізвищ було всього 55.

Медаллю «За взяття Берліна» нагородили близько 1 мільйона 100 тисяч осіб, тоді як медаллю «За взяття Відня» нагородили понад 270 тисяч осіб, «За взяття Будапешта» — 362 тисячі, «За взяття Кенігсберга» — 760 тисяч, «За визволення Варшави» — близько 700 тисяч, «За визволення Белграда» — 70 тисяч, «За визволення Праги» — 395 тисяч.

2. Третє взяття Берліна

Примітно, що в російській військовій історії Берлін став єдиною столицею західноєвропейської держави, яка була захоплена російськими і радянськими військами цілих три рази. Вперше він був взятий в 1760 році під час Семирічної війни, коли російський авангард генерала Чернишова на кілька днів захопив столицю Пруссії. Вдруге російські війська увійшли в Берлін в 1813 році, під час Наполеонівських воєн. І, нарешті, Берлін втретє після важких боїв 2 травня 1945 року був узятий штурмом. Для порівняння: лише одного разу збройні сили Вітчизни захоплювали Рим (1799 р.), Париж (1814 р.) і Відень (1945 р.).

3. У військовій медицині

Берлінська наступальна операція також знаменна в історії військової медицини. Її особливістю була обмежена евакуація жертв бойових дій з лінії фронту в глибини СРСР. Наприклад, лише 15% поранених і хворих було евакуйовано в глибокий тил з числа постраждалих 1-го Українського фронту, а лікування решти проводилося в прифронтових і армійських медичних установах. Невеликий обсяг евакуації був обумовлений не тільки труднощами у використанні залізничного транспорту, а й тим, що Берлінська і Празька операції завершили Велику Вітчизняну війну і медичні установи могли надавати допомогу пораненим і хворим «на місці». Крім того, в ході операції радянські війська зазнали невеликих втрат в хворих людях, що дозволило використовувати більшу частину лікарняних ліжок для лікування поранених.

4. Втрати в танках

А ось технічна складова Червоної Армії сильно постраждала. Берлінська операція була пов'язана з серйозними втратами в складі радянських танкових частин, які були обумовлені потужною обороною противника. За три тижні боїв радянська сторона втратила близько 1800 танків і САУ, з яких до 250 припадало на використання противником «Фаустпатронів». Танкові підрозділи часто кидалися в прорив там, де не придушувалася протитанкова оборона противника. Дії танків у боях за населені пункти, особливо в Берліні, були надзвичайно важкими.

5 «Бог війни»

Берлінська операція ознаменувалася одним з найвищих показників щільності використання радянської артилерії у Великій Вітчизняній війні. До 1945 року скорочення довжини лінії фронту і збільшення виробництва артилерійських знарядь дозволили використовувати масований артилерійський удар для придушення німецької оборони на завершальному етапі війни. Майже вся лінія фронту оборони противника була зметена щільним артилерійським вогнем. Особливо великою була концентрація радянської артилерії в районах прориву. Так, під час Берлінської операції в секторі прориву 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту на 1 км припадало 347 гармат і мінометів. Всього на трьох радянських фронтах на 16 квітня 1945 року налічувалося 42 тисячі гармат.

Джерело: ">