Історія Артек

Історія та фото

р.

7846123

р.

Це був 1924 р. На тихому осінньому вечорі біля підніжжя гори Аю-Даг, голова Центрального комітету РК Зіновий Петрович Соловйов, який прийшов з Москви, прогулявся. Він відпочивав, захопився природою і повністю вдихнув в життя гірське повітря, але його думки були далеко.

Поліпшити здоров'я дітей якомога швидше, особливо тих, які постраждали протягом багатьох років імперіалістської та цивільної війни і багаторічної девастації. Він мріяв про створення таких установ «де лікарі не тільки з індивідуальною дитиною, але з організованою дитячою командою». Кемпінг-санаторій, «лікувальний табір» - це те, що Зіновій Петрович хотів створити.

Соловйов відвідав низку місць на узбережжі, відвідав Кохтебель, біля Феодосії, в Судакі, з'ясував там і там, але він не може зупинитися в будь-якому місці. І так, провівши свій відпочинок в Гурзуфській філії Кримської військово-курортної станції (нині Гурзуфський санаторій), Зіновий Петрович прогулявся в тракті Артек, який задовольнив його в усіх відношеннях.

Соловйов був особливо радий тим, що сайт кемпінгу може бути розширений часом, а табір «повернеться в реальний піонер». Найкраще місце для табору.

Вибір організатора табору був однаковим успішним. Відкрито початком 1925 року санаторний табір доручив д-р Федору Шишмарову, який згодом був головою дитячого санаторію в Ай-Данілі. Ф. Ф. Шишмарьов відігравав важливу роль у житті Артек. Він дав йому вісім років свого життя, постійно працюючи головним лікарем. Експлуатаційний орган, відмінний лікар - справа 3. У Соловйов П. в організації лікування та відпочинку дітей.

І тепер 16 червня 1925 р., в затишній і мальовничій бухті, де тиша і спокій давньої Аю-Даг, голоси дітей звучали і прапор кинувся до звуків рогу - так в Криму відкрив свій перший зсувний табір-санаторій Червоного Хрестового товариства РФСР в Артекці.

17053047р.

Перші 80 мешканців Artek мешкали морем, в чотири зубчастих наметах. У першому році Артек взяв 320 дітей на чотири літні зміни.

Діти розміщені в наметах, високорослих, легких, з дерев'яними підлогами. Їх прикраса, хоча складається з простих дерев'яних, вітрових покритих клумб, дерев'яних табуретів і грубих тумбочок, але все було збережено в великому порядку. Найкращий намет був встановлений для утеплювача, який стояв на гідній відстані від табору.

Для їдальні використовується місце під висівкою, де розміщені шість обідних столів і лавок. Незважаючи на те, що столи були грубо виготовлені з tesa, вони були покриті білосніжними скатертини, і кожен піонер мав серветку і серветку кільце.

р.

Також було організовано бібліотечний клуб, під яким виділено найкращий номер будинку Потьомкіна. Також зберігали колекції, інструменти та матеріали для ручної праці.

Поруч з морем, де зараз прокладено «багаття» площа з амфітетром для гостей, там було спортивне поле. Тут, в перші роки, артек багаті.

, м2

Влітку 1925 року Клара Зеткін відвідала Артек, який пізніше писав: Ви хочете бачити дітей, які живуть з дітьми? Відвідайте літній табір, організований Червоним Хрестом в Артеку.

Іноземці почали відвідувати і навчатися. У твітах, дітей та дорослих з Німеччини, Голландії, Данії, Норвегії, Польщі, Франції, Швеції відпочивали в таборі.

24 липня 1927 р. в Артекі введено повну позицію лідера детагментації. Вчителі провели роботу з історії та природної науки, провели екскурсії, навчають дітей, як зібрати гербарію та зробити колекції, дали їм лекції, проведені розмови. Освітня робота надавалася 2-3 години на добу. Щоденна рутина включала обов'язкову працю – діти очистили парк, очищають пляж, а також допомогло по сусідству сільське господарство. Збирають виноград, збираний гай, збирають плоди.

Вже кілька екскурсій. Це був непростий випадок, так як не було транспорту в Артеку, і часто хлопці з Севастополя були взяті на конях, загартовані в треморах.

Перші роки табору показали, що потрібно було подумати про постійні будинки замість наметів, які не сплачували. У день, коли необхідно було провести «кільку» годину - спекотний, вночі - холодний. Це стало особливо ясно, коли одна ніч бура лопається з важкою грязьою, знищеними наметами і злякали дітей.

У 1928 році Зіновий Петрович підняв питання реорганізації табору в постійний табір-санаторій, що функціонує цілий рік.

І в цьому ж році діти відпочивали не в наметах, але в нових будинках.

Тридцяти років. Табір міжнародної допомоги та друзів

У 1930 році Артек відсвяткував свою п'яту річницю з відкриттям другого табору. Тепер в «Артекі» з'явився «Ловер» і «Оновлення» табори. Кількість дітей на зміну збільшено з 80 до 200 і до 2,040 на рік.

1932. У таборі організовано Дитячу техніку та музей Артека.

У 1934 р. Артек вперше відвідав голова радянської влади В’ячеслав Михайлович Молотов.

У 1936 році уряд вирішив перенести будинок відпочинку Суук-Су, розташованого неподалік від Артек, що значно розширило володіння табору.

У «Артекі» яскраво відповіли на всі події, що відбуваються у світі: у 1937 році тут для всього літа приходять діти з полум’я війни в Іспанії.

Влітку 1939 р. Аркадій Гайдар відпочиває у Артекі разом з сином Тимуром. Він любить сходження з Артек на Аю-Даг. Тут він вирішив написати свою знамениту історію «Мелітарний секрет».

За часів Радянського Союзу популярність Артек. У кожному таборі – «Оверпер», «Ловер», «Суук-Су», «15-й дач» – робота здійснюється самостійно: власної лінії, прапор табору, його старший радник, відкриття та закриття зсуву.

Навчений час також присвячений розвагам і розвагам. Кожна детагментація, крім своєї роботи, бере на себе одну з таборних заходів - організовувати конкурс на кращу газету з розпаду, шаховий турнір, військовий матч, творчий вечір, спортивний конкурс ...

Життя Артек - це повний сорт - один день не схожий на інший, а щоденний запис в осадні щоденники, як правило, закінчився словами: "Сьогодні, як завжди було весело", "День більш цікавим, ніж звичайний, минулий сьогодні".

Wartime Артек. Відродження.

1941 р. 22 червня на Артекі почався патріотична війна. Наступний день Артек відправив телеграму до Москви: «Коли відпочивати в сонячному мистецтві, вони завжди готові захищати батьківщину». Цей зсув пізніше буде називатися найдовшим в історії табору, він тривав три і півріччі. Два сотні дітей з західних регіонів та республік, зайнятих нацами, разом з радниками, доктором та керівником табору були евакуйовані на глибоку задню - Алтайському курортному селищі Білокуриху. У лікарнях, зібраних металобрухту для будівництва танків і літаків, діти та дорослі живуть відповідно до законів Артек, допомагали родинам фронтових солдатів.

А сам Артек був зайнятий. 15 квітня 1944 р. війська Окремої Приморської армії визволено Артек. Табір був у руїнах.

З 6 серпня 1944 р. в м. Кам’янець-Подільському відбувся 500 кримських дітей.

У ювілею 1945 року вже відпочивали 1 200 дітей. 13 вересня газета і радіо повідомили про хороші новини: у зв'язку з двадцятиріччю, за видатні послуги в освіті піонерів і школярів, Всесоюзний санаторно-піонерний табір «Артек» ім. В.М. Молотова нагороджено орденом Червоного банера лаборатора.

У 1945 році на карті «Артек» є дитячий табір «Кипрес», екс-відпочинковий будинок «Кольгозька молодь».

І якщо до війни Артек допоміг всім, то в цьому важкому часі допомога почала приходити до них. Навесні 1945 р. дружиною прем’єр-міністра Клементіну відвідала Артек і представила 15 тис. наметів, які стали основою післявоєнного табору.

Улітку 1947 року вперше після закінчення війни запрошували групи дітей з Чехословаччини та Польщі. «Ми назавжди запам’ятовуємо... приїжджаємо до Криму». У будь-який час ми зустрілися з простими, торіонними, хорошими людьми. І краса табору просто вражають нас. Ми не віримо, що це може бути належним дітям. Ми вдячні дітям за турботу про нас, за море, за сонце, за дружбу, для пісень, які ми дізналися тут. Мистецькі мешканці разом з іноземними гостями провели вогонь, присвячене дружби слов’янських народів. З великою радістю, молодими чехами та поляками, отриманими від своїх друзів, творять подарунки та вугілля дружби з святковий вогонь Артек.

П'ятдесяти. Всі прапори для відвідування нас.

Більше і більше іноземних делегацій приходять в Artek з Болгарії, Угорщини, Чехословаччини, Німецької демократичної Республіки, Китай, Монголія, Корея, Польща, Румунія, В'єтнам, Франція, Фінляндія, Англія, Люксембург, Західна Німеччина, Бельгія, Албанія, Швеція, Данія.

Головний педагогічний принцип впливу дитини, радники вважають жвавим, бетонним корпусом, який повинен повністю захопити дітей. Мирно-дружбані реле, фестиваль «Для миру та друзів», «Міжнародні спортивні ігри «Дружба».

Є така форма роботи як свято дружби. Проходив на зелених газонах Верхнього Кемпінг-парку (нині гірський парк), були веселі атракціони, змагання в різних місцях парку, кут міжнародної дружби був окремо обладнаний, де можна писати і відправити лист на листівку Artek, обмінні адреси з друзями.

Часто відбулися реле Labor, наприклад, діти з Болгарії, Німецько-демократичної Республіки, Чехословаччина, Італія та Швеція працювали на боці з будівництва стадіону в Нижньому таборі (нині «Марин»).

р.

Післявоєнний артек повернувся на ноги і готовий допомогти дітям по всьому світу.

Характеристика цього разу такого епізоду: бельгійські піонери, залишаючись на батьківщині, гірко розповідають дітям, які в домашніх умовах вони не мають можливості займатися спортом, спортивними майданчиками та обладнанням. Тільки в «Артекі» і відіграли багато, і зараз не грають... Про цю бесіду дізналися піонери зрушення 4-го табору 1959 року і вирішили: нам потрібно допомогти бельгійцям. Рада спортивного клубу «Олімпія» запросила дітям поділитися спортивним обладнанням з бельгійськими піонерами. Але діти запропонували щось інше: «Для роботи важко, наполегливо працювати, а з грошима ми заробили інвентаризацію і надішлемо нашим бельгійським друзям». Затверджено пропозицію. Рада олімпіади створила «Книжка друзів». Хлопці працювали в будівництві, парках і виноградниках, виготовлених на сонках на пляжах, ремонті меблів і одягу. Банк свиней скоро виявився більш ніж 5000 рублів. З цими грошима, спортивне обладнання було придбано в Сімферополі, а велика посилка була відправлена до Бельгії.

Шість. Міжнародні зміни.

Зараз діти з-за кордону в Артеку не тільки протягом року, але і спеціальний міжнародний зсув.

У своїх традиціях, звичаях: реле дружби, національні дні країн, міжнародні неділі, розіграш «Копа материків» на спортивних іграх, вечори національних ігор і танців, свято веселих поїздок, вечір зустрічей на інтересах і багатьох інших веселих і цікавих речей.

Традиційний день був День миру. Як правило, вранці піднялися сині банери миру, відбулися урочисті правники. З походу «Сою» табору в нейтральних водах вирушили човни з миром Пост. Представники іноземних делегацій перевели десятки пляшок в море з забитими літерами для дітей всіх континентів.

На прикладі Світової Мирної ради є традиція зареєструвати звернення або декларацію.

У рамках Міжнародної дитячої спортивної гри «Дружба» за участі юних спортсменів з усього світу розпочалися змагання.

Усі піонерські зустрічі, в яких беруть участь численні іноземні делегації та високоповертальні закордонні гості: голова іранського уряду, голова Ради Міністрів Республіки Чад, Франузи Тромбальбай, відомий американський астронаут Френсіс Борман, який, в складі екіпажу Аполлона 8 космічних апаратів, що летять до місяця в грудні 1968 року.

Табір реагує на всі події, які відбуваються у світі.

Сімдесяти. «Чи завжди є сонце!

«Артек» стає місцем обговорення головної проблеми - проблема збереження миру на Землі. Однією з головних ролей розв’язання цієї проблеми була призначена дитяча організація, їх важлива роль у навчанні дітей та підлітків в дусі дружби, миру та твердості.

Конференція «Колірні зв’язки на круглому столі» за сімдесяти років відвідала 39 представників іноземних дитячих та молодіжних організацій. У конференції взяли участь видатні особистості часу: Генеральний секретар Світової Федерації демократичної молоді Мішель Йоуе, Генеральний секретар Об’єднаної демократичної Молодіжної організації Кіпру Андронакіс Крістоду та багато інших.

Головною подією в міжнародному житті «Артек» сімдесят є Міжнародний дитячий фестиваль «Лет там завжди буде сонце!» (1977), який став проголосом на XI Всесвітньому молодіжному фестивалі на Кубі. Програма, що надається за її початок в Москві, і продовження і фінал в Artek.

Історія міжнародного руху дітей ніколи не відома такої ваги. У Артекі зібралися дитячі та 500 почесних гостей з 158 міжнародних, регіональних та національних дитячих та молодіжних організацій 103 країн.

Щоб створити дух єдності, солідарності, дружби, організатори думали через кожну деталь програми, навіть прибуття в Артек. Як журналіст В. Кричков, який покрили події фестивалю, згадує, всі делегати вперше зібралися в Москві (на той час столицю Союзу радянських соціалістських республік), передавали символічний ключ до Артека, а потім відправили до Артека з особливим дружбу.

У ці дні клуби "Природність", "Бризе", "Кольлектор", "Гуманітність", "Чеса і чекери", "Symbol", "Game", "Skillful Hands", "Screen" працював в "Artek", де хлопці демонстрували свої навички та обмін досвідом.

В рамках фестивалю відбулася традиційна конференція керівників дитячих та молодіжних організацій.

Фестиваль залишив неприпустимого враження на всіх своїх учасників. Тут, наприклад, заяви Ерік Маккай, члена дитячої секції на Національній раді американсько-радянських друзів: «У Артек ... прапори на сборах піднімаються не звичайними, але з різнокольорових зв’язків». Вогонь твердості не запалюються запальничкою або матчом, але з сонця. Символічні ключі, передані в Москву, перевозили над Artek. Не забути в «Артекі» і «морська пошта», наявна з давніх часів. Тепер, що супутники зв'язку висять по всьому світу і телеграф-кабелі покладаються на всі кути земної кулі, «морська пошта» може здатися до кого-небудь наївним. Але я особисто люблю думати, що в морських хвилях плаває свою пляшку з моїм листом. Я намагаюся з'ясувати, хто збирається вийти з моря. Сайлор? Туризм? Фішерман?

Висоти. Samantha Reed Сміт.

Протягом цих років у міжнародному житті Артека все ще бублінг, не уповільнює: міжнародні зміни, міжнародні реле, народні команди з 67 країн збираються, високопосаджені та всесвітньо відомі закордонні гості. Серед усіх цього ячмбаса була одна подія, яка спіймана серця багатьох і залишалася в душі протягом багатьох років - приїзд маленької дівчини, юна посмашка миру, американська школярка з Майні - Сamantha Reed Smith.

Семан один раз побачив президента Реагана і нового радянського лідера Андропова на кришку Журналу Часу як Людина року. У одному з статей журналу було сказано, що новий лідер СРСР є дуже небезпечною людиною, і що під керівництвом Радянського Союзу більше, ніж коли-небудь загроза безпеці Сполучених Штатів. Саманта попросила маму, «Якщо Андропов так боїться, чому не писати йому листа і попросити його, якщо він збирається почати війну?» "Діти, писати його самостійно," і Samantha писав.

26 квітня 1983 р. отримала лист від Андропова, в якому запевнив її мирних планів і запросив її до Радянського Союзу. Саманта та її батьки, які залишилися на СРСР, 7 липня 1983 р. Протягом 2 тижнів сім'я Сміт провела в Радянському Союзі, Посол Амвіла Саманта відвідав Москва, Ленінград і Артек.

9 липня група Артек зустрілася з Сантаном в Сімферополі. Дівчина оселилася в осаді, в одному з будівель табору «Марина», обурила Художню форму і стала звичайною артеккою. Саманта відразу ж сподобалося табору. Вона захопила все, вона взяла участь у всіх питаннях звичайного мистецтва. "Мій відпочинок в Артекі" Вона сказала перед виїздом, "не дуже добре!" Ми залишимо друзів по океанам. Я хочу повернутися до Артек в будь-який день. Я люблю тебе, Артек!

ЗМІ СРСР, США та усього світу звернулися до свого кожного кроку, кожне слово. Перед тим як літати додому 22 липня Samantha посміхалася на фотокамерах і роздягається російською мовою з посмішки: «Жито жити!»

Повернутися до «Артеку», так як дівчина захотіла, не здався. Samantha Smith загинув в літак аварії на 25 серпня 1985.

4 липня 1986 року в Artek відкрився Samantha Smith Alley, а також був встановлений гранітний меморіальний пілон з текстом «Samantha Smith Alley».

Завдяки Samantha Smith, Artek був відомий в Америці. Конкурс «Чому я хочу піти на Артек?» А у липні 1988 р. у Міжнародному переїзді взяли участь понад 100 американських школярів з 20 держав. Крім того, представники американської організації «Діти світу» на чолі з фильлісом Вієсманом. Американські бізнесмени починають зацікавити табору, а у 1989 році підписано протокол інтенту для побудови нового сучасного щорічного табору в Артеку на основі одного з існуючих.

Ніни. Новий статус Артек.

Складні 90-ті роки. Усі зміни, які відбувалися в країні, постраждали від табору. З червня 1991 року Artek став міжнародним дитячим центром, який починає шукати нові шляхи в економічному просторі. Міжнародна діяльність бере на різні функції. Учні взяли участь у круглому столі. Ця програма стала першим досвідом подолання кордонів у навчанні. У 1996 році програма перетворилася на міжнародний конкурс викладачів, що дозволило Артек стати педагогічною Меккою для вчителів-інноваторів 13 країн протягом семи років. У 1998 році за результатами Всеукраїнського конкурсу кращих проектів у сфері міжнародного співробітництва у сфері освіти, конкурс у Артеку зайняв перше місце і був визнаний ЮНЕСКО як Проект XXI століття.

Протягом цих років такі відомі міжнародні програми, які досі існують на фестивалі «Артек Інтернаціональний дитячий кінофестиваль» (від 1993 р.), Міжнародний аерокосмічний фестиваль «Сузір Артек» (з 1994 р.), «Наша Земля – Україна Міжнародний конкурс дітей» та фестиваль ім. Г. Струківки Артек Dawn (з 1998 р.).

З червня 1995 року Артек став членом Міжнародного Співдружності дитячих таборів.