7 найдорожчих мегапроєктів в історії людства

У людської цивілізації є дивна звичка: щойно навчившись будувати щось велике, ми майже одразу намагаємося збудувати дещо ще більше. Піраміду заввишки з хмарочос. Стіну через половину континенту. Канал між морями. Станцію розміром із футбольне поле — тільки вже в космосі. Іноді за цим стоїть практичний розрахунок, іноді політика, престиж або майже божевільна віра у власні сили. Але в кожного такого проєкту є ще один вимір. Ціна.

З давніми будівництвами все непросто: чеків від постачальників вапняку єгиптяни нам не залишили. Тому історики та економісти рахують робочі дні, обсяг матеріалів, логістику, харчування будівельників і намагаються перекласти все це на мову нинішніх грошей. З проєктами XX–XXI століть легше — там уже є бюджети, звіти та цілком реальні мільярди.

Порівняння все одно виходить трохи зухвалим. І, мабуть, саме тому цікавим.

1. Великі піраміди Гізи — мільярди, яких тоді ще не існувало

Піраміда Хуфу виглядає майже зухвало навіть через кілька тисячоліть. Спочатку вона підіймалася приблизно на 146 метрів, а її масу оцінюють приблизно у шість мільйонів тонн. Для суспільства без екскаваторів, кранів, вантажівок і залізниць це звучить як технічний жарт. Але споруда стоїть досі.

Прямої ціни у піраміди, звісно, немає. Гроші у звичному нам вигляді тоді взагалі не брали участі у будівництві. Тому дослідники намагаються оцінити вартість через кількість працівників, їхнє утримання, виробництво їжі, будівництво майстерень та житла, видобуток каменю та його доставку.

Але є хитрість. Якщо сьогодні вирішити повторити проєкт і принципово відмовитися від сучасної техніки, зберігши водночас нинішні норми оплати та безпеки праці, сума може злетіти далеко за трильйон доларів. Камінь виявиться не найдорожчою частиною. Найдорожчою стане людина — точніше, мільйони годин її праці.

2. Велика Китайська стіна — рахунок завдовжки у дві тисячі років

Зі Стіною ще складніше. Ми звикли уявляти її як один гігантський об'єкт, хоча на ділі це система укріплень, яку будували, перебудовували, з'єднували та закидали різні династії.

Перші масштабні укріплення з'явилися ще до нашої ери, а останні великі ділянки належать уже до епохи Мін. Виходить будівництво майже цивілізаційного масштабу — не двадцять років, не п'ятдесят, а величезний історичний відрізок.

Якщо вважати головним чином матеріали й уявити застосування сучасної техніки, оцінки можуть починатися приблизно від 200 мільярдів доларів. Але якщо спробувати додати ручну працю мільйонів людей за століття, розрахунки перетворюються на десятки трильйонів.

Наскільки точна така сума? Чесно кажучи, не надто. Зате вона добре передає відчуття масштабу. Китайська стіна — це випадок, коли звичне питання «скільки коштувало?» майже перестає працювати.

3. Суецький канал — 193 кілометри, що змінили карту торгівлі

Суецький канал уже можна вважати куди впевненіше. Будівництво тривало з 1859 по 1869 рік під керівництвом Фердинанда де Лессепса. Після відкриття судна отримали короткий шлях між Європою та Азією замість довгого обходу Африки.

Відстань на деяких маршрутах скоротилася приблизно на вісім тисяч кілометрів. Тобто перед нами не просто вирита в піску траншея, а інфраструктура, яка буквально перекроїла рух товарів між частинами світу.

Після спроб врахувати купівельну спроможність, золото та інфляцію виходять орієнтовні 15–20 мільярдів доларів у сьогоднішніх грошах. Для об'єкта такого значення сума навіть здається скромною.

4. Міжштатні автомагістралі США — мегапроєкт, який сховався під колесами

Деякі гігантські проєкти видно здалеку. А деякі настільки щільно вростають у повсякденність, що люди перестають помічати їхній масштаб.

У 1956 році за президента Дуайта Ейзенхауера США почали будувати систему міжштатних автомагістралей. Підсумок — десятки тисяч кілометрів доріг, що зв'язали найбільші міста країни.

Ці траси змінили більше, ніж автомобільні маршрути. Швидше росли передмістя, бізнес отримав нові логістичні можливості, а особистий автомобіль остаточно перетворився для мільйонів американців на повсякденний інструмент.

Цікава деталь: міжштатні траси становлять лише невелику частину всієї дорожньої мережі США, проте беруть на себе величезну частку автомобільного руху. Велике будівництво у підсумку стало настільки звичним, що його грандіозність майже зникла з поля зору.

5. Міжнародна космічна станція — будівництво, де не можна викликати звичайний кран

МКС ламає правила вже самим своїм розташуванням. Більшість мегапроєктів страждають від складної доставки матеріалів. Тут же буквально кожен кілограм треба було спочатку підняти з поверхні Землі.

Перший модуль станції — «Зарю» — запустили у 1998 році. Потім на орбіту вирушали нові відсіки, ферми, сонячні батареї, лабораторії та обладнання. Для збирання знадобилися десятки місій.

Постійно люди перебувають на станції з листопада 2000 року. У проєкті брали участь п'ятнадцять країн, а загальні оцінки витрат зазвичай коливаються в діапазоні від 100 до 200 мільярдів доларів.

Розкид зрозумілий. Що вважати вартістю МКС? Тільки виготовлення модулів? Їхню розробку? Запуски шаттлів? Наземні центри? Доставку вантажів? Підтримання станції в робочому стані?

Варто додати ще кілька рядків витрат — і таблиця починає рости на очах.

6. Гребля «Три ущелини» — споруда, яка вплинула навіть на обертання Землі

Китайська ГЕС «Три ущелини» виглядає так, ніби хтось вирішив перевірити, наскільки далеко взагалі можна зайти в керуванні природним ландшафтом.

Будівництво почалося у 1994 році. Основні роботи завершили у 2006-му. Гребля розтягнулася більш ніж на два кілометри і сягає приблизно 185 метрів заввишки.

Офіційні витрати на будівництво становили близько 180 мільярдів юанів. Але однією бетонною стіною справа не обмежилася. Проєкт зажадав переселення величезної кількості людей, будівництва нових доріг, перенесення інфраструктури та екологічних заходів.

Є й майже фантастична деталь: перерозподіл величезної маси води трохи змінив момент інерції Землі. У результаті тривалість доби могла збільшитися приблизно на 0,06 мікросекунди.

Для людини це абсолютно непомітно. Але сама думка хороша: ми збудували греблю настільки велику, що ефект довелося обговорювати вже на рівні обертання планети.

7. NEOM — спроба купити шматочок майбутнього

І нарешті проєкт, ціна якого поки існує переважно в майбутньому часі.

NEOM у Саудівській Аравії — не одна будівля і навіть не одне місто. Це величезна територія з кількома проєктами, серед яких найбільше уваги отримав The Line — задуманий лінійний місто завдовжки до 170 кілометрів.

Ідея майже навмисне виглядає як концепт із наукової фантастики: побудувати з нуля нове міське середовище посеред пустельного регіону, зробити його технологічним, компактним і значною мірою автономним.

Спершу навколо NEOM лунала цифра близько 500 мільярдів доларів. Але остаточну вартість такого проєкту зараз назвати неможливо. Що більше інфраструктури, енергетики, транспорту та міського середовища доводиться створювати з нуля, то швидше зростає рахунок.

Територія NEOM заявлена приблизно у 26 500 квадратних кілометрів. Це вже не просто будівельний майданчик. Скоріше спроба створити окремий економічний і технологічний регіон.

Чи вийде саме те футуристичне місто, яке показують на концептах? Тут я б не поспішав робити ставки. Мегапроєкти люблять змінювати форму, терміни та бюджети дорогою.

Так який мегапроєкт найдорожчий?

Якщо дивитися тільки на реальні витрати у звичних грошах, серед лідерів опиняться американська система автомагістралей, Міжнародна космічна станція та потенційно NEOM — якщо заявлені плани будуть втілені в повному масштабі.

Але з давніми спорудами виникає інша арифметика. Велика піраміда чи Китайська стіна будувалися в суспільствах, де вартість людської праці, будова економіки та сама ідея бюджету були зовсім іншими.

Тому головний висновок тут навіть не про гроші.

За пірамідою стоять десятки тисяч працівників. За Стіною — покоління. За Суецьким каналом — десять років копання землі між двома морями. За МКС — ракети, інженери та збирання конструкції на висоті приблизно чотирьохсот кілометрів над головою.

Мільярди допомагають порівняти масштаби. Але велич цих споруд народжується в іншому місці — там, де одна людська ідея виявляється настільки сильною, що заради неї починають рухати каміння, річки, гори і іноді навіть межі можливого.