735
Літо кликала
Уляна Задарма
-Надірвали найкращу свитку
вітри холодні-
заглядала остання квітка
в небес безодню-
Світлолика-ще літо кликала
ніжним іменем-
завтра стануть вчорашні роси-
найпершим інеєм…
Шепотіла молитву тихо
губами стерплими
і палала-з останніх сил!-
пелюстками впертими…
Хтось незримий стелив сніги-
десятьма верЕтами…
На повіках-сніжинок сріб-
ло-двома монетами.
-Надірвали найкращу свитку
вітри холодні-
заглядала остання квітка
в небес безодню-
Світлолика-ще літо кликала
ніжним іменем-
завтра стануть вчорашні роси-
найпершим інеєм…
Шепотіла молитву тихо
губами стерплими
і палала-з останніх сил!-
пелюстками впертими…
Хтось незримий стелив сніги-
десятьма верЕтами…
На повіках-сніжинок сріб-
ло-двома монетами.