Сім разів блискавка вдарила в Роя Саллівана. Сім разів він вижив. Це був не фільм жахів, а його життя.
Рой Клівленд Салліван – звичайний рейнджер національного парку Шенандоа у Вірджинії. Жив скромно, працював чесно. Але доля, схоже, мала на нього свої плани – плани, пов'язані з електрикою.
Він народився в 1912 році. Прожив довге – і, чого вже там, унікальне – життя. Закінчив його, на жаль, трагічно, але про це пізніше. А поки що – давайте по порядку.
Все почалося навесні 1942 року. Салліван працював лісником, коли блискавка вдарила в оглядову вежу, де він знаходився. Вежа загорілася. Рой, рятуючись від вогню, вибіг назовні. І тут його наздогнав перший розряд. Він втратив ніготь на великому пальці правої ноги. Здавалося б, випадковість. Але тільки здавалося.
Через майже тридцять років, у 1969 році, блискавка вдарила в його вантажівку. Рой втратив свідомість. Волосся обпалило. А в 1970 році – знову блискавка, на цей раз у дворі його будинку. Постраждало плече.
Він почав боятися грози. І не дарма.
1972 рік. Рейнджер Салліван знову на роботі. Блискавка б'є в сторожку. Він знову отримує опіки. А в 1973 році – новий удар, на цей раз в голову. Волосся загорілося. Рой встиг залити його водою. З тих пір він завжди возив з собою каністру з водою. На всякий випадок.
«Я просто йду по вулиці, і раптом – БАМ! – блискавка вдаряє в мене.» — говорив Рой своїм друзям.
1976 рік. Блискавка знову наздоганяє його. На цей раз – в щиколотку. А в 1977 році – останній, сьомий удар. Рой рибалив. Блискавка потрапила в голову, обпалила волосся, обпекла груди і живіт. Він потрапив до лікарні. Але знову вижив. Це було неймовірно.
Рой Салліван помер в 1983 році. Не від удару блискавки. Він покінчив з собою. Причина – нерозділене кохання. Він так і не зміг знайти своє щастя. Але його історія залишилася. Як приклад неймовірної живучості. І як нагадування про те, що життя часом буває непередбачуваним. Навіть якщо ти – громовідвід.
Його капелюхи зберігаються в Книзі рекордів Гіннесса. Як символ людини, яку блискавка полюбила – або прокляла – більше за всіх на світі. Його боялися. Його уникали. Але він просто хотів жити. Нормально. Як всі.
Він був ходячою аномалією. Аномалією, яка втомилася від аномалій.