12 науково-дослідних «відкриттів», які виявилися фальсифікацією

Більшість людей сліпо вірять, що вони дивляться на телевізорі або в газетах. Проте, виходячи з сенсаційності, журналісти часто схильні до перебільшення унікальності відкриття, або навіть готові публікувати неспроможність, щоб стати більш популярними.

Веб-сайт знайомить читача з найвідомішими знахідками та дослідженнями, які виходили на фантастику та підробки.

У 2002 році німецькі вчені заявили, що природні блондинки народилися значно рідше, а близько двох сотень років вони не залишаться на всіх. Через рік стаття була опублікована виявляючи правду про результати цього дослідження, вони виявилися помилковими.

Схожі новини, але вже про вимирання червоно-волоських людей, з'явилися в 2007 році. Після чого косметична компанія «Проктер і Гамбле» оголосила, що в ході їх досліджень виявилося, що червоне волосся на межі відмирання. Це було в руках компанії і дозволило збільшити продаж червоного волосся барвника. По суті, ген, відповідальний за червоне волосся, пропускають від батьків до дітей і не зникають.

Старовинний підйомник

У популярному журналі «Національний географічний» у 1999 році опубліковано статтю про древній організм, знайдений в Китаї, ім'я якого можна перекласти як «древній хребт Ліонування». Дослідники заявили, що стародавні викопи, які вони знайшли, були відсутні посилання між породами та птахами. Але незабаром виявилося, що це грандіозне відкриття не було нічого більше, ніж підробка, що складається з непарних шматків різних викопів, зібраних разом.

У 1726 р. Йоганн Бірінгер, професор Університету Вюцбурга, продемонстрував світову знахідку: старовинні камені в дивно гарному стані, які зображували різні павуки, сарди і птахи, а також символ позначення Божої на давньою мовою. Пізніше в своїх роботах Бехрінгер заявив, що ці камені були створені самим Богом. Але це було набагато більше прозаїка. «Фальшиві камені» були створені колегами професора, які вирішили зробити задоволення від нього. Цей жарт пошкоджений не тільки репутацією Йогана Бірінгера, а й інсистів відверта.



У 1783 році англійський журнал London Magazine опублікував коротку статтю про вирощування дерево в Індонезії. Вона була написана, що її отрута вбиває будь-яку істоту і рослину в радіусі двадцять п'ять кілометрів, а на землі біля своїх коренів можна побачити безліч скелетів тварин і людей, які венчурилися підходити до неї.

Це дерево існує, але журналісти перевели свою небезпеку. Отруйне дерево не вбиває людей і тварин, які доторкнулися його, тільки його сік небезпечний, веде до смерті, якщо споживається всередині. Місцеве населення в давні часи використовували цей сік для змащування кінчиків зброї.

професор математики Алан Сокал хотів би бачити, якщо він насправді може розміститися в серйозному науковому журналі реальної нецензії, яка має лове ім'я і заповнюється спеціальними умовами. Професор написав статтю «Брекінг кордонів:» До трансформативної герменевтики квантової тяжіння і надіслав її до великого журналу. Стаття була опублікована без того, як вона була написана нецензурою. Далі Алан сам відправив листа до цього журналу, де він визнав, що це жарт.

Тридцяти років тому світ бачив «Вілжуга Список» – список різних харчових добавок, розділених на окремі групи за ступенем позитивного або негативного впливу на здоров’я людини. Кожен день його використовували тисячі людей, не звертаючи увагу на те, що їжа дуже хаотична і безглузда. Наприклад, у складі лимонної кислоти «Вілжуга» було перераховано як карциноген, хоча насправді ця кислота міститься в більшості харчових продуктів і живих організмах. Не знає, хто автор списку або що він хотів би його досягти, публікуючи його.

Скулл Пілінг-ман Цей череп був знайдений в 1912 році, і відразу вчені оголосили, що Piltdown Man є новим, раніше невідомим видам гуманоїдів. Проведено понад дві сотні досліджень, учасники яких однозначно заявляли, що цей череп відсутній елемент в процесі еволюції людини. Але в 1967 році було оголошено про те, що черепиця Піллетена Мана була підробкою з частин чоловічого черепа з анангутановою щелепою, прикріпленою до них.

р.

На початку дев'ятидесятих років минулого століття Фокс канал транслює міні-фільм, демонструючи відчуження автопсії. Цей відео було показано на декількох більше каналів, а пізніше по всьому світу, і люди, які щиро вважали, що вчені змогли проводити дослідження на позаземних формах життя. П'ятнадцять років тому автор відео прийняв, що він був підробленим.

Фійська русалка

Финас Барну, власник Музею кумісій, запевнив всіх, що маленька мумія, яку він експонував, був реальним русалкам. Відвідники, які побачили її, шокували і не могли вірити очі. Ви зробили право! Мумія «мермаїда» була підробкою, вона була просто головка і тулуба мініатюрного мавпи з пришитим хвістом риби.

У середині ХІХ ст. людина імені Георга Гулла, колишнього атеїста, сперечався з священиком про верамісті проходу з книги генезу, написаного про старовинні гіганти. Пізніше чоловік вирішив відтворити священика і найняти майстра, який подав триметрову фігуру і голову від величезного шматка каменю. І поховав цей голова Георгію на дворі свого будинку співушини, а потім оголосив «фінд». Джордж в кінцевому підсумку продав гігантський скелет за двадцять тисяч доларів. Через рік він визнав, що він одержував всіх.

р.

Археолог Shinichi Fujimura відкрив кілька старовинних артефактів на початку вісімдесятих років, з кожним новим пошуком значно старше останнього. Після того, як археолог оголосив, що він знайшов об'єкт, вік якого становить близько шести сотень тисяч років. В інших словах артифакт Фуджиямура виявився найстарішим матеріалом доказів життя людини. Археолог піддав журналістам, які прокоментували Шнічі Фуджимуру, захопивши «артіфакти» своїми руками в попередньо підготовленому місці. З тих пір, як археолог повністю знищився.

У мікроелектроніці звучали пролісні Шені Ян Хендрик Шьона, німецький фізик, які стали відомими після його відкриття. Кожне відкриття він описав деталь, що підтверджує правду наукових досліджень та експериментів. У 2001 році Схоен подав щонайменше один довідник кожні сім-ти років. Всі вони були опубліковані в наукових виданнях, і Ян Хендрик навіть отримав ступінь і кілька престижних нагород.

Проте були люди, які випитали дослідження Шена. Вони знайшли багато невідповідностей в них, щоб надати фізику, щоб визнати його дослідження. У науковому суспільстві і Шен був позбавлений свого лікаря.

по міксстафф.ru/archives/18273