Психологія кидалова

У мами зламався холодильник і я мусив зайнятися його ремонтом, по-перше — тому, що я його колись сам вибрав і купив, а по-друге, тому що — син. Поломка невелика, але тривожна – кожен день з-під хворого агрегату з'являлася нова скромна калюжа, величиною з калюжу від невитриманої такси… В Інтернеті видивився підходящий сайт, зателефонував майстру і наступного дня прибув до мами, щоб було кому важливо роздувати щоки і щоб в будинку пахло чоловіком, який розуміється на холодильниках. У призначений час прийшов майстер років п'ятдесяти, з маленьким пластиковим чемоданчиком. З порога він заявив, що роззуватися не має наміру і попросив бахіли. Я здивувався, що тільки бахіли, а не укол від правця, і видав йому два веселеньких пластикових пакети з мотком скотчу. Пройшли на кухню, майстер привітався з хворим холодильником і сказав: - Виклик плюс діагностика коштує 800 рублів, якщо будемо ремонтувати, тоді вся діагностика безкоштовно. Я кивнув, майстер швидко зробив для себе нірку за холодильником і заховався в неї разом зі своїм тестером. Мужику подзвонили і ми з мамою почули таку половину розмови: - Альо… так… можна, все можна зробити… а яка у Вашої плазми діагональ?...65?.. добре, подивимося… ну не знаю скільки, потрібно дивитися, може дурниця, контакт відійшов, а може… вибачте, звільнюся, наберу Вам. Ми з мамою задоволено перезирнулися – майстер нам попався молодецький і на всі руки майстер. І в цей-то момент, я раптом згадав, як давним-давно – років п'ятнадцять тому, повертаючись з якогось відрядження, розговорився з одним дуже противним типом, та до того ж п'яним в дим. Вірніше – це він зі мною розговорився, а я вибираючи між: вимкнути його ударом в жбан або зрідка кивати, вибрав — кивати. Він ніс якусь ахінею про те, що всі москвичі багатенькі лошки і він, сільський хлопець з народу, вважає своїм обов'язком їх по трохи «взувати». Навіть будинок на цьому собі відбудував. А працював він у Москві майстром з ремонту всього, що тільки може поламаться… Навіть свою нехитру схемку «взування» сп'яну мені видав, я не особливо повірив йому тоді, але тепер, на тлі подій, що розгортаються, згадав у всіх подробицях. А тим часом наш майстер вдосталь обтикав хворого щупальцями тестера, засмучено покрякав, виліз, шарудячи пакетами, з нірки і трагічно вимовив: - Був би Ваш холодильник конем, я б порадив його пристрелити. - У сенсі, йому ж ще й двох років немає? - Ну дивіться, почну з головного: компресор помер, движок ще ходить, але судячи з обмотки, йому залишилося місяці два-три і стане. Йдемо далі, полетіли тени системи відтайки, пускове реле, теж під заміну. Ну і фреон, до купи витік, але це дрібниця, як то кажуть — «знявши голову по волоссю не плачуть». Разом – 4500, 2700, 1900 плюс робота – 3000, виходить — 12100. Правильно? У мене в машині, все це є, хочете, можу зробити, дві години і холодильник, як новий. Але, не знаю, вам вирішувати. Мама трагічно подивилася на мене і шепнула: - Ну ось, тепер я без холодильника… відмовляйся. Куди такий ремонт? Дешевше викинути і новий купити. Але я непомітно, але дуже суворо підморгнув мамі і сказав нашому майстру: - Дві години кажете? Добре, починайте. Будемо ремонтувати. Я ледь не скрикнув від маминого щипка, але стримався. Майстер: - Але врахуйте, що 12100 – це без заміни мотора. - Я зрозумів, зрозумів, будемо сподіватися, що він ще походить, давайте починати, час йде. Майстер знизав плечима, взяв чемоданчик з тестером і пішов вниз до своєї машини за інструментами, компресорами та іншими фреоновими штуковинами. Пройшло хвилин п'ятнадцять, потім двадцять, але майстер все не повертався, я подзвонив йому на мобільний і механічна панянка розповіла, що мій майстер в даний час недоступний буквально як перська княжна… Подзвонив ще через годинку та й плюнув, пропав мужик безвісти, але зате мені в якості трофею дістався забутий ним на підвіконні ліхтарик. P.S. А мамин переляканий холодильник я не за дорого виправив сам, за допомогою горілого сірника (дренажний отвір прочистив) З тих пір калюжі назавжди зникли. Ну, а плату за ремонт взяв великою тарілкою маминих вареників… © Грубас Джерело: http://