532
Огорожа знайшов героя.
Вимагав знайти творця бетонного паркану з діамантами («пляжний паркан PO-2») – найпопулярніший архітектурний проект в Росії
BORIS LAHMAN, архітектор, 69:
Я – Мусковіт, закінчив Будівельний інститут за спеціальністю цивільний інженер, після чого в конструкторському майстерні Роскооппрокт, де я був розподілений, я занурився навчання за архітектором. Звідти мене запрошували в проектно-технічний бюро «Мосогоматеріальний», де працював 18 років. У сімдесяти він став головним архітектором. Я мав 10 людей в моєму відділі: митці, архітектори — забрали їх. Ми розробляємо для промисловості. «Технічна естетика». Однією з наших завдань було оформлення паркану. Я мав зробити це естетично. Я зробив три ескізи, все дуже красиво. Наприклад, з'явилася огорожа, що імітує керамограніту. Але з яких причин вони обрали найпростішу. Може бути око було щасливо з цією грою світла і тіні? Можливо, вам сподобалося, що форма є настільки самоочищення, що пил і бруд змиваються дощом? Розроблено протягом місяця. У нас було достатньо часу, ніхто не поспішав.
Що відбулося поруч з плитою, я вже не брав участі. Якось було модернізовано, додано спідницю, змінив розмір - але все без мене. Для дизайну я отримав бронзову медаль на VDNKh. Вона повинна мати 50 рублів. Гроші були надані відразу, але присуджено мені 10 років пізніше в Америці. Це єдине, що я пішов з цієї історії: вони не дозволяли зробити креслення. І коли почали випустити мене з країни, я вирішив залишити: Я отримав американські журнали на архітектурі, я знаю, що там сталося, і я завжди хотів працювати з американцями, і я був за кордоном тільки один раз – в Болгарії, на виставці, бо я не був членом партії.
У 1981 році я прийшов до Нью-Йорка. Майже відразу приєднався Річард М. Белломі. Тут, щоб бути архітектором, потрібно мати ліцензію, пройти іспит. У 1990 році почав свій бізнес. Bellamy скоро загинув, його фірма зламала, і я майже успадкував всі замовлення - призначені ресторани, мегамалісти, приватні будинки. І, нарешті, я працюю більше в об’єднанні з Dattner Architects – консалтингові послуги з побудови та рецензування своїх проектів. Цей паркан не є найбільшим, що я зробив. І той факт, що вони буквально перевели всю країну не дуже ясно мені.
Ви сказали, що бетонні паркани були заборонені в Москві? (Московський державний наказ No 370-RP від 8 квітня 1997 р. дозволяє тільки металеві сітки для закривання будівельних об'єктів в центрі міста. - Вимагати? Про час Я ще дивитися радянські фільми і просто постріли з Росії, навіть в невеликих містах, я бачу тільки свої паркани. Я не знаю про це. Я вже американський. Я також знайшов її важко говорити російською мовою. Шукаю мене з синя - смішно. Я не думаю про все це. Ностальгія? Коли я отримую ностальгію, я їсть чорною ікрою. й
Джерело:
BORIS LAHMAN, архітектор, 69:
Я – Мусковіт, закінчив Будівельний інститут за спеціальністю цивільний інженер, після чого в конструкторському майстерні Роскооппрокт, де я був розподілений, я занурився навчання за архітектором. Звідти мене запрошували в проектно-технічний бюро «Мосогоматеріальний», де працював 18 років. У сімдесяти він став головним архітектором. Я мав 10 людей в моєму відділі: митці, архітектори — забрали їх. Ми розробляємо для промисловості. «Технічна естетика». Однією з наших завдань було оформлення паркану. Я мав зробити це естетично. Я зробив три ескізи, все дуже красиво. Наприклад, з'явилася огорожа, що імітує керамограніту. Але з яких причин вони обрали найпростішу. Може бути око було щасливо з цією грою світла і тіні? Можливо, вам сподобалося, що форма є настільки самоочищення, що пил і бруд змиваються дощом? Розроблено протягом місяця. У нас було достатньо часу, ніхто не поспішав.
Що відбулося поруч з плитою, я вже не брав участі. Якось було модернізовано, додано спідницю, змінив розмір - але все без мене. Для дизайну я отримав бронзову медаль на VDNKh. Вона повинна мати 50 рублів. Гроші були надані відразу, але присуджено мені 10 років пізніше в Америці. Це єдине, що я пішов з цієї історії: вони не дозволяли зробити креслення. І коли почали випустити мене з країни, я вирішив залишити: Я отримав американські журнали на архітектурі, я знаю, що там сталося, і я завжди хотів працювати з американцями, і я був за кордоном тільки один раз – в Болгарії, на виставці, бо я не був членом партії.
У 1981 році я прийшов до Нью-Йорка. Майже відразу приєднався Річард М. Белломі. Тут, щоб бути архітектором, потрібно мати ліцензію, пройти іспит. У 1990 році почав свій бізнес. Bellamy скоро загинув, його фірма зламала, і я майже успадкував всі замовлення - призначені ресторани, мегамалісти, приватні будинки. І, нарешті, я працюю більше в об’єднанні з Dattner Architects – консалтингові послуги з побудови та рецензування своїх проектів. Цей паркан не є найбільшим, що я зробив. І той факт, що вони буквально перевели всю країну не дуже ясно мені.
Ви сказали, що бетонні паркани були заборонені в Москві? (Московський державний наказ No 370-RP від 8 квітня 1997 р. дозволяє тільки металеві сітки для закривання будівельних об'єктів в центрі міста. - Вимагати? Про час Я ще дивитися радянські фільми і просто постріли з Росії, навіть в невеликих містах, я бачу тільки свої паркани. Я не знаю про це. Я вже американський. Я також знайшов її важко говорити російською мовою. Шукаю мене з синя - смішно. Я не думаю про все це. Ностальгія? Коли я отримую ностальгію, я їсть чорною ікрою. й
Джерело:
