513
Герої повинні бути відомі.
Кузнецов Іван Філіпов, наймолодший повний кавалатор замовлення Слави.
р.
Іван Філіпович Кузнецов (грудень 28, 1928 – 21 січня 1989 р.) – учасник Великої Вітчизняної війни, командир гармати 185-ї гвардійської артилерійської полку 82-ї гвардійської стріли 8-ї армії 1-го білоруського фронту, молодшого сержанту, повного ковальника ордену Слави, наймолодшим (17 років) власником ордену Слави всіх трьох градусів.
Народився 28 грудня 1928 р. в с. Мигулінська Каменського району в Ростовській області в родині селянського селянства. російська.
До Великої Вітчизняної Війна закінчила 7 класів сільської школи.
Восени 1941 р. Каменський р-н в Ростовській обл., де мешкав юна Ваня Кузнецова, загинув німецькі війська, за рік і половина він бачив і пережили всі труднощі і викривлення окупності, полонених фашистських монстрів перевели його.
У січні 1943 р. війська Південного фронту Червоної армії звільнили Ростовську область від німецьких загарбників і 14-річної Івана добровільно як сина 185-ї гвардійської артилерії було прийнято в військову службу в в в дії армії - носії снарядів гарматної бригади, потім навантаження, а з червня 1943 р. стає гарматою 185-ї гвардійської артилерії (82-й гвардійська філармонія 8-ї гвардійської армії).
У битвах за визволення України 3 вересня 1943 р. біля с. Долгий Ізюмський район Харківської області в складі екіпажу гармати Кузнецов руйнував: важкий німецький танк «Тигер» Т-VI, а також ворожий кулеметний пункт, 12 вересня 1943 р. біля м. Барвенкове, Харківська обл. під ворожою артилерією знищили німецький прямий пістолет, мінометний акумулятор і пост спостереження.
6 жовтня 1943 р. за наказом No 16/n від 185-ї гвардійської артилерії Регімент гвардії, Приватний Кузнєцов був присуджений медаллю для зали, в той час він ще не 15 років.
Під час Нікополь-Кривого З 26 лютого 1944 р. в районі ферми Отрадний Херсонська обл. гармати 185-го ГАП охороняється приватним Кузнецовом точно порушила гармату чотири контраттаки противника, знищуючи одночасно до 100 ворожих солдатів і офіцерів, а також 6 зозів і ворожих резервуарів.
26 березня 1944 р. за наказом No 49/на 82-ї Гвардійської стріли, п'ятнадцятирічний Іван Кузнєцов був присуджений орденом Червоної зірки.
У битві 15 січня 1945 р. при розірванні ворожих оборон біля с. Забадьров (19 км на схід від міста Байобзеги, Польща). Поранений фрагментом оболонки, він продовжував вогонь з прямим вогоньм, пригнічений 2 кулемети і знищив 2 зота.
7 лютого 1945 р., за наказом No 90/n від 82-ї Гвардійської стріли, він отримав орден Слави 3-го ступеня.
12 березня 1945 р., під час буріння фортеці Кустріна (нині Костшин наводив Одрой, Польща), командир гармати того ж полку охоронця, молодшого сержанта Кузнецова разом з розрахунком, під вогонь від ворога, пригнічували 3 кулеметні пункти, які перешкоджали авансу стрільців.
15 травня 1945 р. Кузнецов був присуджений орденом Слави 2-го ступеня.
У битві за передмістя Берліна Нейкельн 25 квітня 1945 р., під важку ворожу пожежу, бронебій під командуванням Кузнецова безпосередньо знищили антиповітряні та антитанкові гармати, 3 кулемети та будинок, де було організовано групу автоматичних гвинтівок.
Указом Президії Верховної Ради УРСР 15 травня 1946 р. був присуджений наказ Слави 1-го ступеня.
Кузнецов став наймолодшим повним лицарем Наказу Слави, оскільки він був введений до Наказу Слави I ступеня у віці від 16 квітня 1945 року і присуджував його в травні 1946 року, коли він був 17 років.
Після війни він продовжував служити в радянській армії.
У 1949 р. закінчив Ориол орден Леніна Червоного підземелля броньованої школи ім. М. В. Фрунзе, 10 класів вечірньої школи - в 1959 р.
Член КПСУ з 1956 р.
У 1969 році капітан Кузнецов був виведений до резерву. Проживав у місті Борисов, Мінської області.
Загинув 21 січня 1989 р.
Джерело: рибальська сітка
р.Іван Філіпович Кузнецов (грудень 28, 1928 – 21 січня 1989 р.) – учасник Великої Вітчизняної війни, командир гармати 185-ї гвардійської артилерійської полку 82-ї гвардійської стріли 8-ї армії 1-го білоруського фронту, молодшого сержанту, повного ковальника ордену Слави, наймолодшим (17 років) власником ордену Слави всіх трьох градусів.
Народився 28 грудня 1928 р. в с. Мигулінська Каменського району в Ростовській області в родині селянського селянства. російська.
До Великої Вітчизняної Війна закінчила 7 класів сільської школи.
Восени 1941 р. Каменський р-н в Ростовській обл., де мешкав юна Ваня Кузнецова, загинув німецькі війська, за рік і половина він бачив і пережили всі труднощі і викривлення окупності, полонених фашистських монстрів перевели його.
У січні 1943 р. війська Південного фронту Червоної армії звільнили Ростовську область від німецьких загарбників і 14-річної Івана добровільно як сина 185-ї гвардійської артилерії було прийнято в військову службу в в в дії армії - носії снарядів гарматної бригади, потім навантаження, а з червня 1943 р. стає гарматою 185-ї гвардійської артилерії (82-й гвардійська філармонія 8-ї гвардійської армії).
У битвах за визволення України 3 вересня 1943 р. біля с. Долгий Ізюмський район Харківської області в складі екіпажу гармати Кузнецов руйнував: важкий німецький танк «Тигер» Т-VI, а також ворожий кулеметний пункт, 12 вересня 1943 р. біля м. Барвенкове, Харківська обл. під ворожою артилерією знищили німецький прямий пістолет, мінометний акумулятор і пост спостереження.
6 жовтня 1943 р. за наказом No 16/n від 185-ї гвардійської артилерії Регімент гвардії, Приватний Кузнєцов був присуджений медаллю для зали, в той час він ще не 15 років.
Під час Нікополь-Кривого З 26 лютого 1944 р. в районі ферми Отрадний Херсонська обл. гармати 185-го ГАП охороняється приватним Кузнецовом точно порушила гармату чотири контраттаки противника, знищуючи одночасно до 100 ворожих солдатів і офіцерів, а також 6 зозів і ворожих резервуарів.
26 березня 1944 р. за наказом No 49/на 82-ї Гвардійської стріли, п'ятнадцятирічний Іван Кузнєцов був присуджений орденом Червоної зірки.
У битві 15 січня 1945 р. при розірванні ворожих оборон біля с. Забадьров (19 км на схід від міста Байобзеги, Польща). Поранений фрагментом оболонки, він продовжував вогонь з прямим вогоньм, пригнічений 2 кулемети і знищив 2 зота.
7 лютого 1945 р., за наказом No 90/n від 82-ї Гвардійської стріли, він отримав орден Слави 3-го ступеня.
12 березня 1945 р., під час буріння фортеці Кустріна (нині Костшин наводив Одрой, Польща), командир гармати того ж полку охоронця, молодшого сержанта Кузнецова разом з розрахунком, під вогонь від ворога, пригнічували 3 кулеметні пункти, які перешкоджали авансу стрільців.
15 травня 1945 р. Кузнецов був присуджений орденом Слави 2-го ступеня.
У битві за передмістя Берліна Нейкельн 25 квітня 1945 р., під важку ворожу пожежу, бронебій під командуванням Кузнецова безпосередньо знищили антиповітряні та антитанкові гармати, 3 кулемети та будинок, де було організовано групу автоматичних гвинтівок.
Указом Президії Верховної Ради УРСР 15 травня 1946 р. був присуджений наказ Слави 1-го ступеня.
Кузнецов став наймолодшим повним лицарем Наказу Слави, оскільки він був введений до Наказу Слави I ступеня у віці від 16 квітня 1945 року і присуджував його в травні 1946 року, коли він був 17 років.
Після війни він продовжував служити в радянській армії.
У 1949 р. закінчив Ориол орден Леніна Червоного підземелля броньованої школи ім. М. В. Фрунзе, 10 класів вечірньої школи - в 1959 р.
Член КПСУ з 1956 р.
У 1969 році капітан Кузнецов був виведений до резерву. Проживав у місті Борисов, Мінської області.
Загинув 21 січня 1989 р.
Джерело: рибальська сітка
